23.12.1988 – 11.08.2025
Солдат, інспектор прикордонної служби, кулеметник другого відділення інспекторів прикордонної служби 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби України.
Життєвий шлях воїна
Віталій Сергійович Зимовець народився 23 грудня 1988 року в місті Конотоп на Сумщині. Саме там минули його безтурботні дитячі роки, там він закінчив дев’ять класів місцевої школи. Згодом, він переїхав в місто Обухів до рідної тітки.
Тут Віталій здобув повну загальну середню освіту в Обухівській загальноосвітній школі № 1, а після випуску продовжив навчання у Київському славістичному університеті за спеціальністю «Митна справа».
Професійний шлях Віталія був сповнений сумлінної праці. Він не боявся жодної роботи: працював на підприємстві «Алеана», згодом, на панчішній фабриці, у логістичному центрі та в будівельній галузі. У вільний від роботи час Віталій жив активним і насиченим життям — захоплювався футболом, цікавився сучасними комп’ютерними технологіями та мав справжній хист до ремонту техніки. Читати детальніше
Для всіх, хто знав Віталія, він назавжди залишиться щирим, доброзичливим та веселим чоловіком. Відкритий та світлий душею — він умів по-справжньому цінувати дружбу, був надійним плечем для товаришів, завжди готовим першим прийти на допомогу, та головною опорою і підтримкою для своєї родини.
У 2024 році, за покликом серця, Віталій Сергійович без вагань став на захист рідної землі. Пройшовши військову підготовку в навчальному центрі на Черкащині, він ніс службу на посаді інспектора прикордонної служби — кулеметника у складі 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби України. Побратими знали його за позивним «Зима».
Мужній воїн з честю та відвагою боронив державні рубежі на Рівненщині, Харківщині та у найгарячіших точках Луганщини. На жаль, 11 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, у запеклому стрілецькому бою з окупантами, життя Віталія Зимовця обірвалося.
Довгі місяці болісного очікування та невідомості воїн вважався зниклим безвісти. Лише після складної процедури ідентифікації, ми мали можливість попрощатися та провести в останню путь мужнього захисника, який бився за волю України до останнього подиху.
Висловлюємо щирі співчуття тітці Тетяні Михайлівні, дядьку Віктору Миколайовичу, дядьку Юрію Миколайовичу, а також усім рідним, близьким, друзям і бойовим побратимам полеглого воїна.
Вічна пам’ять, і вічна слава Герою!
Міське кладовище “Польок”
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб