Гордієнко Олександр Михайлович

29 серпня під час ворожого мінометного обстрілу в районі населеного пункту Роботине Запорізької області він отримав тяжкі багаточисленні поранення, з якими його доставили до Запорізької обласної клінічної лікарні, а 1 вересня 2023 року його серце перестало битися.

Олександр проживав селі Кожанка з цивільною дружиною Людмилою Червинською та її сином. Рідні втратили свою опору й підтримку. Сестра Оксана Михайлівна і брати Віктор Михайлович та Анатолій Михайлович залишилися без доброго, турботливого брата. Осиротіли й п’ятеро племінників — Анна, Катерина, Віка, Іванка та Олександр. Він був для них порадником, і другом.

На жаль, словами важко загоїти у серці болючу рану втрати. Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. У цю гірку мить поділяємо горе родини Олександра та разом з нею схиляємо голови в глибокій скорботі.

Сумуємо разом з Вами, підтримуємо в годину скорботи. Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають!

Нехай добрий і світлий спомин про нашого Героя назавжди залишиться у пам’яті усіх, хто знав його, любив та шанував.

Герої не вмирають! Вони назавжди залишаються у наших серцях!

Вічна пам’ять нашому Герою, який захищав Батьківщину й кожного з нас!