07.10.1987 – 03.07.2026
Солдат, сапер 12-ї окремої бригади підтримки Сухопутних військ ЗСУ.
Життєвий шлях воїна
Сліпенчук Антон Андрійович народився 7 жовтня 1987 року в місті Калинівка Вінницької області. Саме там минули його дитячі роки. Навчався у Калинівській загальноосвітній школі №1.
У 2005 році доля привела Антона до міста Обухова. Тут він продовжив навчання у Загальноосвітній школі №5, а після її закінчення вступив до Ржищівського будівельного технікуму, де здобув фахову освіту.
У мирному житті Антон пов’язав свою професійну діяльність із будівництвом. Працював в одній з будівельних компаній Києва, був відповідальним, сумлінним і працьовитим майстром. Мав золоті руки та щиру душу — за що його поважали колеги, друзі й усі, хто його знав.
Антон був різнобічною та талановитою людиною. Захоплювався комп’ютерними технологіями, гарно малював, любив музику, а ще з дитинства палко захоплювався баскетболом. Читати детальніше
Найбільшою цінністю для Антона була його родина. Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком і надійною опорою для своїх близьких. Для своєї восьмирічної доньки Мілани він був цілим світом, прикладом доброти, сили та безмежної батьківської любові.
У січні 2026 року Антон Андрійович став на захист України, долучившись до лав Збройних Сил України. Він виконував військовий обов’язок на посаді солдата 12-ї окремої бригади підтримки, захищаючи свою родину, свій народ і рідну державу.
На жаль, 03.07.2026 року, під час проходження військової служби на Сумщині серце Захисника зупинилося…
Світла пам’ять про Антона назавжди житиме в серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто його знав. Він залишиться у спогадах як добра, щира, талановита й надійна людина, яка понад усе любила свою родину та рідну землю.
Висловлюємо щирі співчуття дружині Яніні, доньці Мілані, мамі Надії Павлівні, сестрі Олені, усім рідним, близьким і друзям.
Вічна пам’ять і слава Захиснику України!
Міське кладовище “Польок”