ПРОТИДІЙ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
Алгоритм дій щодо надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми
1. Для організації ефективної роботи щодо надання допомоги та послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми на місцевому рівні голова місцевої держадміністрації визначає структурний підрозділ, відповідальний за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (далі – відповідальний підрозділ), та відповідальну посадову особу (далі – посадова особа) згідно з розподілом функціональних обов’язків (постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 417 „Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми”).
2. У разі звернення особи, яка постраждала від торгівлі людьми до будь-якого із суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, він направляє таку особу до відповідального підрозділу.
Особа, яка постраждала від торгівлі людьми або її законний представник звертається за наданням допомоги та послуг до відповідального підрозділу місцевої держадміністрації за місцем перебування особи.
3. У разі коли особа постраждала від торгівлі людьми за кордоном, вона може звернутися за допомогою до дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном.
Дипломатичні представництва та консульські установи України у разі необхідності забезпечують громадян України відповідними документами для повернення в Україну, надають необхідну консультаційну і правову допомогу та вживають необхідних заходів щодо їх повернення.
При зверненні особи, яка постраждала від торгівлі людьми за кордоном до дипломатичних представництв та консульських установ України, зазначена інформація (зі згоди постраждалої особи) повідомляється до МВС України.
У разі відсутності у громадян України, які постраждали від торгівлі людьми, коштів для повернення в Україну дипломатичні представництва та консульські установи України сприяють поверненню їх в Україну.
4. У разі коли постраждала особа не в змозі самостійно пересуватися з будь-якої причини (інвалід, хвора, поранена) або стан особи загрожує її життю чи безпеці оточуючих, суб’єкт, який виявив таку особу, зобов’язаний невідкладно забезпечити надання їй першочергової медичної допомоги та у разі потреби розміщення у відповідному закладі охорони здоров’я.
Під час надання необхідної медичної допомоги закладом охорони здоров’я надається постраждалій особі інформація про набуті хвороби та їх імовірні причини, лікування та інші питання, пов’язані зі здоров’ям, якщо це стосується справи.
Після надання необхідної медичної допомоги (лікування) заклад охорони здоров’я за згодою постраждалої особи або її законного представника направляє особу до відповідального підрозділу та подає йому медичні висновки щодо обстеження та лікування особи.
5. За зверненням постраждалої особи або її законного представника посадова особа відповідального підрозділу інформує мовою, якою володіє така особа (у разі необхідності із залученням перекладача) про можливість отримання допомоги, види такої допомоги, умови та порядок їх надання (в тому числі про отримання: інформації щодо своїх прав та можливостей; медичної, психологічної, правової та іншої допомоги, тимчасового розміщення у закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, безоплатне отримання послуг перекладача; тимчасове перебування в Україні в порядку, встановленому законодавством, можливість звернення до органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод, забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, вжиття правових заходів для захисту особи, якщо вона виступає свідком; репатріації або залишення в Україні іноземців та осіб без громадянства, які постраждали від торгівлі людьми).
6. У разі коли постраждала особа не бажає співпрацювати з органами внутрішніх справ, відповідальний підрозділ подає до органу внутрішніх справ інформацію про вчинення злочину з поміткою про відмову особи співпрацювати з відповідними органами.
Орган внутрішніх справ розглядає зазначену інформацію та здійснює в установленому законодавством порядку відповідні заходи.
7. У разі відсутності у постраждалої особи документів, що посвідчують особу, відповідальний підрозділ звертається до територіального органу або підрозділу ДМС, який терміново здійснює заходи щодо відновлення або видачі таких документів.
Відповідальний підрозділ протягом двох робочих днів з дня звернення постраждалої особи, яка є іноземцем або особою без громадянства письмово повідомляє про особу територіальний орган або підрозділ ДМС.
Територіальний орган або підрозділ ДМС у разі відсутності у постраждалої особи, яка є іноземцем або особою без громадянства, документів, що підтверджують її громадянство, підданство або країну постійного проживання чи право на постійне проживання на території відповідної країни, за заявою особи зобов’язаний видати довідку та надіслати відповідне повідомлення до Адміністрації Держприкордонслужби. У такому разі питання про продовження строку перебування іноземця та особи без громадянства на території України чи їх виїзду з України вирішується після отримання ними в дипломатичному представництві чи консульській установі країни громадянської належності або походження чи попереднього постійного проживання паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, на підставі особистої заяви, копії довідки, виданої територіальним органом або підрозділом ДМС, про втрату такого документа та довідки, виданої Адміністрацією Держприкордонслужби, про перетинання державного кордону (в разі, коли строк перебування під час останнього в’їзду не продовжувався)
18 ЖОВТНЯ – ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ
Щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми. Факт його відзначення є нагадуванням про актуальність проблеми торгівлі людьми, а також про необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідуванні злочинців, надання допомоги постраждалим, ведення превентивної роботи.
Торгівля людьми — темна сторона нашого світу. Цей злочин може адаптуватися до потреб «ринку», законів, економічної та соціальної ситуації в країні. Він може набувати різних форм, від примусової праці до сексуального чи домашнього рабства.
Повномасштабна війна, збільшення людей, які були змушені покинути свої домівки, гуманітарна та безпекова кризи — фактори, які сприяють поширенню злочину торгівлі людьми.
За даними Міжнародної організації праці (МОП) у світі близько 40 млн людей перебувають у рабстві, з них 71% – це жінки, а 1 з 4 жертв – діти.
Крім того, зараз у світі використовується праця приблизно 152 мільйонів дітей віком від п’яти до сімнадцяти років.
За оцінками Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні з 1991 року понад 230 тисяч українців постраждали від різних форм сучасного рабства.
Нагадуємо, що відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи.
ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ ВВАЖАЄТЬСЯ ОСОБЛИВО ТЯЖКИМ ЗЛОЧИНОМ В УКРАЇНІ!
Стаття 149 Кримінального кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.
Особам, які постраждали від торгівлі людьми українським законодавством гарантується одноразова матеріальна допомога та комплексна допомога (психологічна, медична, правова, допомога у працевлаштуванні тощо), виходячи з їх особистих потреб.
Пам’ятайте, що торгівля людьми ближче, ніж здається. Якщо ви знаєте про випадки торгівлі людьми чи будь-якого виду експлуатації або потерпіли від цього злочину, звертайтеся за номерами:
• 102 – поліція
• 527 – національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми
• 1547 – гаряча лінія з протидії торгівлі людьми
• 112 – служба екстреної допомоги в ЄС
Запобігання та протидія торгівлі людьми
Торгівля людьми – серйозне порушення прав людини. Ґендерна дискримінація є однією з причин, що призводить до торгівлі людьми. Форми експлуатації та вербування активно змінюються, що вимагає реагування та інформування громадян.
Поява та поширення вірусу COVID-19 вплинули на всі сфери життя та діяльності окремих громадян, суспільств і країн в цілому. Проблема торгівлі людьми не є винятком. Однією з вразливих категорій населення, які стикаються з особливими труднощами в умовах пандемії, є постраждалі від торгівлі людьми.
Служба у справах дітей та сім’ї виконавчого комітету Обухівської міської ради інформує громадян роликами щодо запобігання та протидії торгівлі людьми.
«Торгівля людьми – сучасний прояв рабства»
Торгівля людьми є злочином проти людяності. «Особа, яка потерпіла від торгівлі людьми, – це людина, яку завербували, транспортували, купили, продали, передали і яка є отриманою з метою примусу до проституції, використання у порнобізнесі, примушення до праці або надання послуг, вилучення органів та втягнення у злочинну діяльність шляхом обману, погроз, шантажу, фізичної розправи або боргової кабали».
Загалом загострення проблеми торгівлі людьми в Україні зумовлене низкою соціально-економічних, правових та організаційних чинників, а саме:
• низькі заробітки більшої частини населення, загальне зниження життєвого рівня та матеріальна незабезпеченість;
• нестача робочих місць, безробіття, особливо серед молоді (в першу чергу жінок);
• активізація діяльності міжнародних злочинних угрупувань;
Наша країна плідно працює для запобігання торгівлею людьми. Але ми самі повинні бути уважними і обережними. А для тих, хто мріє отримати гарну роботу за кордоном, слід звернути увагу на наступну інформацію: торгівці людьми діють через агенції з працевлаштування, фірми шоу-бізнесу та служби знайомств. Також вони розміщують брехливі оголошення в газетах та на стендах, звертаються з пропозиціями просто на вулиці, допомагають матеріально, щоб затягнути людину в боргову кабалу. Часто торгівцями живим товаром виявляються добрі знайомі чи друзі, причому значний відсоток серед них – жінки. Найчастішими формами експлуатації є нелегальна секс-індустрія, примусова праця, сурогатне материнство, втягнення в злочинну діяльність та примусове донорство. Пам’ятайте, що жертвами стають як жінки, так і чоловіки, а також неповнолітні діти.
Якщо Ви або Ваші знайомі вирішили поїхати закордон, пам’ятайте наступні рекомендації:
1. Ніколи нікому у жодному разі не віддавайте свої ідентифікаційні документи крім офіційних службовців! Завжди отримуйте та сплачуйте за свій закордонний паспорт та проїзні документи самі. Це врятує Вас від боргової кабали та стане на перешкоді торгівцям людьми використати Ваші документи для вчинення інших злочинів.
2. Обов’язково візьміть із собою копію внутрішнього та закордонного паспортів. В разі необхідності ці копії можуть спростити процедуру отримання документів на повернення в Україну.
3. З метою працевлаштування за кордоном необхідно укласти трудовий договір зрозумілою для вас мовою. Такий договір оформляють у двох примірниках, один з яких залишається у Вас.
6. Залиште своїм родичам та друзям декілька копій наступних документів: внутрішнього паспорту України, закордонного паспорту, контракту, свідоцтва про народження, проїзних документів та фотографії. До того ж, повідомте їм телефонні номери свого роботодавця, своїх друзів за кордоном, консульства (посольства) України та місця потенційного проживання.
7. Якщо за кордоном Ви потрапили у важку ситуацію, зверніться по допомогу до посольства або консульства України в країні перебування або зателефонуйте до Міністерства закордонних справ України.
Будьте пильними! Не дайте втягнути в торгівлю людьми ні себе ні своїх дітей, бо це є злочином проти людяності і карається законом. Є установи, які надають допомогу особам, що постраждали від торгівлі людьми, а саме:
– служба у справах дітей та сімї ВК Обухівської міської ради (соціально-психологічні послуги: бесіди, консультації, роз’яснення), тел. +38 (04572) 5-11-54, 5-31-48;
– Обухівський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (бесіди, тестування, соціальний супровід), тел. +38 (04572) 5-30-66.