04.06.1987 – 30.07.2023
Солдат, стрілець-помічник гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 27-го окремого стрілецького батальйону Сухопутних військ ЗСУ.
- Почесний громадянин міста Обухова з 2023 року посмертно.
Життєвий шлях воїна
Талько Святослав Вікторович народився 4 червня 1987 року в селі Гута-Юстинівка в Житомирській області. Базову середню освіту здобув в Гута-Юстинівській загальноосвітній школі I-II ступенів.
Після закінчення 9 класів вступив до Центру професійно-технічної освіти міста Житомира, де здобув спеціальність столяра. У 2013 році Святослав з дружиною Вітою переїхали у місто Обухів. Розпочав будувати будинок, мріючи про довге щасливе сімейне життя.
Він був завзятим рибалкою і навіть вступив в Спілку рибалок ставу, що на Автостанції. Постійно допомагав організовувати прибирання території прилягаючої до ставу. Працював на АЗС у Києві. Читати детальніше
Після вторгнення російських окупантів в Україну Святослав одразу пішов добровольцем захищати нашу країну від агресора. Він був сміливим воїном, який ні на мить не сумнівався, що боронити рідну землю є справою справжнього чоловіка.
Батьки виховали Святослава добрим, відповідальним, ввічливим, трудолюбивим. Мама Неля Миколаївна, батько – Віктор Йосипович та брат Віталій мали в його особі надійний захист, опору, підтримку, порадника та захисника. На жаль, мати померла 25 травня 2023 року.
Герої не вмирають! Вони живуть вічно!
Саме ці слова, що лунають як гімн мужності, подвигу, самопожертві в імʼя життя, присвячуємо палкому патріоту Святославу Талько, який, виборюючи свободу і незалежність України, загинув 30 липня 2023 року в населеному пункті Ямпіль на Донеччині під час виконання бойового завдання, і якого 6 серпня Обухівська громада провела в останню путь.
Святослав був світлою людиною з добрим серцем, але твердим характером.
Віримо, що його світла душа знайде вічний спокій в Божому Небесному Легіоні поряд з іншими Захисниками України, які віддали своє життя за рідну землю! Хай добрий спомин про Святослава навіки залишиться у наших серцях.
Герої не вмирають!
Міське кладовище «Польок»