04.09.1975 – 15.05.2024
Молодший сержант, артилерист 4-ї бригади оперативного призначення «РУБІЖ», командир бойової машини – 21 «Град» екіпажу реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї.
Нагорода:
- Почесний громадянин міста Обухова з 2024 року посмертно.
Життєвий шлях воїна
Народився Іван 4 вересня 1975 року в селі Кривотин Ємільчинського району Житомирської області. Був наймолодшим сином у великій сім’ї Владислави та Івана Журавських. Зростав добрим, товариським та скромним. Навчався в Кривотинській середній школі, яку закінчив у 1992 році. Далі навчався в Коростенському технічному коледжі. Потім проходив строкову службу в ЗСУ.
У 1995 році переїхав до с. Нещерів Обухівського району. Згодом одружився. Разом з дружиною виховав чудову донечку Владиславу, побудував будинок, посадив не один десяток дерев.
Був дуже гарним господарем, завжди старався все зробити сам, дуже піклувався про сім’ю, був справжнім чоловіком, надійним плечем та опорою, бездоганним татом.
З вересня 1997 року працював на Київському картонно-паперовому комбінаті. Читати детальніше
З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист України: з лютого 2022 року був на контрактній службі Добровольчого формування територіальної громади міста Обухів, з квітня 2023 року вступив до лав Національної Гвардії України.
Був артилеристом 4-ї бригади оперативного призначення «РУБІЖ», командиром бойової машини – 21 «Град». Іван був одним із перших, кого взяли в батарею, яка тільки почала формуватися.
З вересня 2023 року мужньо захищав нашу країну, спочатку на Сіверському напрямку, потім – на Харківському.
Загинув, як Герой, 15 травня 2024 року в районі населеного пункту Липці Харківської області внаслідок обстрілу ворожою ракетою С-300 по машині, коли екіпаж повертався із завдання.
Висловлюємо щирі слова підтримки, скорботи та співчуття рідним загиблого воїна: дружині Наталії, доньці Владиславі, братам Йосипу, Петру, Віктору, сестрі Антоніні, усім близьким, друзям, колегам та побратимам.
Цвинтар с. Нещерів