13.04.1986 – 11.11.2022
Солдат, старший навідник протитанкового взводу механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців.
Учасник АТО/ООС з 2014 року. Служив в найгарячіших точках: Маріуполь, Лисичанськ, Горенка, Донецький аеропорт.
Захищав Гостомель, Київ.
Нагороди:
- Медаль «За відвагу».
- Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції».
- Медаль «Ветеран війни».
- Відзнака «Захиснику Вітчизни».
- Відзнака «За оборону рідної держави».
- Нагрудний знак «Патріот України».
- Медаль «Учасник АТО».
- Почесний громадянин міста Обухова з 2023 року посмертно.
Життєвий шлях воїна
Народився 13 квітня 1986 р. в Обухові. Читати детальніше
Навчався в ЗОШ 5. Була служба в лавах ЗСУ.
Володя усе своє свідоме життя бачив себе військовим.
Є така професія: Батьківщину захищати, це було стовідсотково про нього. Він був дуже мужнім, сильним, відважним воїном, і водночас дуже добрим.
Для побратимів та друзів міг прийти на допомогу в будь-якій ситуації.
З 2014 – Володимир служив в найгарячіших точках в АТО: Маріуполь, Лисичанськ, Горенка, Донецький аеропорт.
З початку повномасштабної війни проти України 24 лютого 2022 року Володя одразу пішов захищати Батьківщину. Й тут був в найскладніших точках лінії захисту: Гостомель, Київ.
Останні місяці він обороняв Донецьку обл.
Після поранення та контузії, не дочекавшись висновку медичної комісії, він повернувся до своїх побратимів на фронт зі словами: «хто, як не я».
З 10 на 11 листопада 2022 року авто, в якому їхав Володимир з товаришами на бойове завдання, підірвалося на міні. Це сталося біля населеного пункту Побєда Старобешівського району Донецької області.
Кладовище с. Деремезна