Прима Тарас Володимирович

10 вересня 2022 року в Бахмуті під час важких боїв за Донеччину, виконуючи бойове завдання, Тарас отримав поранення, несумісні з життям.

Добрий і світлий хлопчина, надійний і щирий друг. Таким його запам’ятають усі, хто знав його. Його серце було сповнене добра, яке він щедро дарував людям, своїй Україні.

Батьки Володимир Валентинович та Наталія Павлівна втратили свою опору й підтримку. Сестра Таїса та брат Юрій залишилися без доброго, турботливого брата. Осиротіли й троє племінників — Михайло, Вікторія та Юрчик, для яких Тарас був і батьком, і порадником, і другом.

У цю гірку мить втрати ми поділяємо горе родини Тараса та разом з нею схиляємо голову в глибокій скорботі. Доземний уклін вам, Володимире Валентиновичу та Наталіє Павлівно, за виховання гідного сина, щирого патріота України, мужнього Героя.

Нехай душа загиблого воїна знайде вічний спокій! Спочивай з миром, Тарасе!

Добрий і світлий спомин про нашого Героя назавжди залишиться у пам’яті усіх, хто знав його, любив та шанував.

Герої не вмирають! Вони назавжди залишаються у наших серцях!