Чернюшок Євгеній Володимирович

З 2003 по 2009 роки навчався у Київському національному університеті будівництва і архітектури, отримавши кваліфікацію «інженер-будівельник».

Тривалий час займався будівельною діяльністю.

Працював понад 2 роки у підрозділі виробництва зовнішньої реклами на фірмі «БРСМ-Нафта».

Наприкінці серпня 2015 року був мобілізований в зону АТО у складі Національної Гвардії України.

Військову службу проходив під Слов’янськом.

У жовтні 2016 року повернувся додому, продовживши працювати на попередній роботі на посаді завідувача складом.

У 2020 році Євгеній одружився з Ольгою, а в 2021 році у них народилася донечка Полінка.

Родина Чернюшків-Краськових досить відома та шанована в Обухові.

Мама – Ірина Кузьмівна, медсестра, тато – Володимир Володимирович, лікар-інфекціоніст, працював завідувачем інфекційним відділенням Обухівської районної лікарні. Є старший брат Юрій.

Бабуся Краськова Галина Гордіївна, яка в минулому році відійшла у Вічність, була педагогом, громадською діячкою. З 2007 року вона Почесний громадянин м. Обухова.

Дідусь Краськов Кузьма Андрійович – хормейстер, заслужений працівник культури. Його іменем названа вулиця в центрі Обухова. Він був незмінним керівником Обухівського народного хору.

Женя Чернюшок був мобілізований в перший день війни 24 лютого, оскільки він був учасником АТО і перебував у резерві першої черги. Його мобілізували в легендарну 72-у окрему моторизовану бригаду імені Чорних Запорожців на посаду, спочатку стрільця, а потім – гранатометника. У складі своєї бригади Євгеній приймав участь у відбитті великої танкової атаки ворога під Броварами. Брав участь у багатьох інших воєнних операціях на півночі Київщини.

У кінці травня 2022 р. його бригаду перекинули на схід під Світлодарськ на Донеччині, стримувати атаки ворога. Вони брали участь в обороні Світлодарської дуги. Це був найтяжчий період бойових дій на сході.

Перебуваючи на передових позиціях, у липні під час мінометного обстрілу Женя зазнав поранення в голову.

Проходив лікування в шпиталях, а потім повернувся додому на реабілітацію. У серпні 2022 року він повернувся на фронт до своїх побратимів, які тримали оборону на сході під Вугледаром.

Восени наші захисники почали проводити контратакувальні операції. Женя, як і його побратими-піхотинці, приймали участь в цих операціях. Неодноразово штурмували позиції ворога.

Під час одного із таких штурмів його група попала під сильний ворожий артилерійський обстріл, у результаті якого Женя і загинув. Це сталося 13 жовтня 2022 поблизу населеного пункту Павлівка Донецької області.

Євгеній був світлою життєрадісною людиною, веселим життєлюбом. Мав прекрасне почуття гумору.

Завжди міг підтримати в скрутну хвилину близьких та усіх, хто цього потребував. Надавав допомогу, не задумуючись.

Для побратимів був справжнім та вірним другом, який ніколи не кине в біді.

Він дуже любив спорт, займався східними єдиноборствами.

Женя провадив здоровий спосіб життя, тренувався навіть на фронті, між обстрілами.

Дуже полюбляв читати, особливо пригодницьку літературу. Цікавився годинниками. Та найбільшим його захопленням були різного роду ножі. Він колекціонував їх, вивчав та постійно носив декілька із собою. Поступово це хобі перейшло навіть до дружини Ольги, яка підтримувала його цікаве захоплення.

Обірвалося молоде життя справжнього патріота, мужнього воїна, чуйного сина, чудового чоловіка та ніжного батька маленької донечки. Спи спокійно, наш Герою! Твої побратими помстяться за тебе!

Дуже тяжко проводжати в останню дорогу синів України, синів Обухівщини. Війна забирає кращих з кращих. Серце крається від болю та смутку. Обухівська громада попрощалася з воїном, відданим патріотом своєї Батьківщини – Чернюшком Євгенієм Володимировичем. На Алеї Героїв міського кладовища «Польок» він зайняв достойне місце серед Небесного Легіону побратимів, які віддали свої життя за рідну неньку-Україну.

Світла пам’ять Євгенію!

Щирі слова співчуття рідним та близьким загиблого.

Сил та витримки вам, щоб пережити страшний біль втрати.

Слава Україні! Героям слава!