Стрижков Владислав Анатолійович

З перших днів повномасштабного вторгнення російського окупанта в Україну він як справжній патріот пішов до лав Збройних Сил України.

У перші найскладніші дні Владислав стояв на захисті Київської області, а з березня 2023 року був дислокований на Вугледарський напрямок.

І там, на найтяжчій нульовій лінії фронту боровся з російським агресором, мужньо виконуючи бойові завдання.

Загинув 14 червня 2023 року від отриманих поранень несумісних з життям в районі Вугледару на Донеччині у результаті штурмових дій противника.

Великою скорботою наповнилися наші серця. Немає таких слів, щоб заспокоїти тяжкий біль від втрати.

Влад був дуже хорошим, світлим, добрим. Дуже любив людей і завжди бачив у них лише хороші риси. Першим відгукувався на прохання про допомогу і допомагав усім, хто того потребував.

На війні він був мужнім, незламним воїном, підтримкою і опорою для своїх побратимів. Виконував складні й небезпечні завдання і був прикладом справжнього патріота, борця за рідну Батьківщину.

Він пішов молодим та сповненим сил, не доживши до свого 30-ліття, яке мало бути 30 серпня.

Схилімо низько голови в пошані перед великим подвигом Героя!

Нехай світла пам’ять про нього назавжди буде у наших серцях, закарбована в історії творення української нації.

Щирі слова співчуття та підтримки мамі Ользі Вікторівні, сестрам Валерії та Ірині, коханій Владислава – Вікторії, усім рідним, друзям, колегам, побратимам, усім, хто знав загиблого.

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

ГЕРОЯМ СЛАВА!