Іщук Ігор Григорович

Останнім часом працював монтером побутової техніки.

Після вторгнення рашистських окупантів в Україну, Ігор Григорович за покликом серця одразу 25 лютого 2022 року пішов добровольцем до лав ЗСУ. Військову службу проходив у 1-й роті охорони Обухівського РТЦК та СП на території Обухівського району. 

На жаль, після перенесених захворювань, спричинених виконанням військових обов’язків із захисту Батьківщини, серце Ігоря перестало битися 23 січня 2024 року.

Він дуже любив життя, мав багато планів та мрій. Обожнював свою родину, а особливо онуків.

Ігор був надзвичайно доброю та порядною людиною, хорошим другом, був відповідальним в усіх справах, за які брався.

Найщиріші слова співчуття та підтримки родині померлого воїна: дружині Галині Луківні, донькам Інні та Вікторії, зятям Дмитру та Василю, онукам Варварі, Єгору, Соломії, сестрі Тамарі, усім рідним, близьким, друзям та колегам.

Нехай світлий спомин про цю чудову людину, прекрасного чоловіка, сина, батька, дідуся назавжди залишиться у серцях усіх, хто знав і поважав Ігоря. Світла пам’ять та шана!

Світла пам’ять та вічний спокій гідному патріоту України! Царство Небесне!