12.12.1973 – 03.05.2023
Капітан, начальник автомобільної служби, заступник командира 91-ї окремої протитанкової дивізії.
Нагороди:
- Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест».
- Почесний громадянин міста Обухова з 2023 року посмертно.
Життєвий шлях воїна
Народився Вадим 12 грудня 1973 року в Туркменістані у багатодітній сім’ї військовослужбовців. В Україну родина переїхала у 1993 році.
Маючи перед собою яскравий приклад батька, Вадим також мріяв стати військовим. Марив військовою службою, а тому вступив до Київського військового інституту сухопутних військ.
Далі його життєва дорога була тісно пов’язана з військовим обов’язком. Службу Вадим проходив в с. Калинівка та у м. Василькові.
Був у його житті період, коли він займався підприємництвом, у близькій до військової охоронній службі. Читати детальніше
Після повномасштабного вторгнення росії Вадим був мобілізований до війська. Після декількох змін дислокацій він потрапив на Донеччину, де показав себе справжнім воїном, мужнім захисником Батьківщини.
24 січня 2023 року Бондаренко Вадим Дмитрович був нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест».
Загинув 3 травня 2023 року у бою біля населеного пункту Новосілка Волноваського району Донецької області.
Вадим назавжди залишиться для рідних чуйним сином, братом, чоловіком, батьком, дідусем, для побратимів – справжнім другом, для України – вірним захисником і патріотом, для усіх, хто його знав – порядною людиною з добрим серцем, відкритою душею та твердими переконаннями.
Висловлюємо щирі слова співчуття великій родині воїна: батькам – Дмитру Марковичу та Любов Петрівні, сестрам Оксані, Лесі й Аліні, брату Сергію, дружині Любов Петрівні, дітям – Кароліні, Валентині, Сергію, онучкам Евеліні та Златі, усім його близьким, друзям, колегам.
Світла пам’ять та доземний уклін Герою за великий подвиг в ім’я Батьківщини!
Слава Герою!
Слава Україні!
Міське кладовище «Польок»