Сидоренко Максим Петрович

Після демобілізації Максим Петрович працював на різних підприємствах міста Обухів, сумлінно виконуючи робітничі спеціальності, будуючи мирне життя, піклуючись про родину, друзів, рідних. Але коли над Україною знову нависла смертельна загроза, він не залишився осторонь.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації, 24 лютого 2022 року, Максим Петрович знову був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він мав позивний «Шарік» і проходив службу на найгарячіших напрямках фронту в Донецькій області. У званні старшого сержанта 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» він був надійним побратимом, відповідальним військовослужбовцем, щирим другом. Ті, хто служив поруч, знали: на Максима можна покластися у найважчу хвилину.

Максим Петрович вирізнявся добротою, відкритістю та життєрадісністю. Він умів підтримати словом і ділом, завжди був готовий допомогти, підставити плече, розділити біль чи радість. У мирному житті він захоплювався рибалкою та автомобілями, щиро любив свою родину, цінував дружбу і прості людські радощі, за які сьогодні так дорого платимо.

На жаль, 1 січня 2026 року життя Сидоренка Максима Петровича обірвалося. Він помер у лікарні.

Це ще раз нагадує нам, що війна забирає найкращих, не питаючи ні часу, ні місця.

Висловлюємо щирі, глибокі співчуття батькові — Петру Петровичу, дружині — Марині, донькам — Мілані та Єві, сестрі — Анжелі, усім рідним, близьким, друзям і бойовим побратимам. У цей скорботний час ми розділяємо ваш біль і схиляємо голови разом з вами.

Світла пам’ять Герою, який віддав своє життя за Україну.

Нехай Господь укріпить ваші сили, а наша вдячність і пам’ять стануть крилами для душі Героя.

Вічна пам’ять і слава.