18.03.1985 – 28.11.2023
Старший солдат, начальник електростанції відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення батальйону матеріального забезпечення 47-ї окремої механізованої бригади “Магура”.
Життєвий шлях воїна
Народився Ігор 18 березня 1985 року на Чернігівщині, згодом родина переїхала до села Орлівка Ямпільського району Сумської області, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. Після строкової служби закінчив Київське вище професійне училище будівництва та архітектури, працював в охоронній фірмі Київських та потім Обухівських торгівельних закладів.
Тут же зустрів свою другу половинку – Наташу, яка в цей час також проживала в нашому місті. Утворилась родина, якій судилося бути щасливою.
Ігор не боявся ніякої чоловічої роботи, у нього були «золоті» руки, отже завжди мав заробіток, дбав про те, щоб родина жила у достатку, і був щедрим для сім’ї, нічого для неї не жалів. Він дуже любив друзів, компанію, цінував гарне ставлення до себе, залюбки допомагав друзям, не чекаючи нічого за це у відповідь, але сім’ю ставив понад усе. Щоб порадувати родину, організовував їм мандрівки, поїздки на море, випікав смачні торти. Читати детальніше
З початком повномасштабного російського вторгнення Ігор Шеремет звернувся до Обухівського Територіального Центру комплектації та соціальної підтримки, звідки його перенаправили до ТЦК за місцем реєстрації, куди він одразу ж і виїхав, і 25 вересня 2022 року його було мобілізовано до лав Збройних Сил України.
Після проходження військового навчання на Київщині, у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» Ігор потрапив на Донеччину, на Авдіївський напрямок. У зону інтенсивних бойових дій.
Останній раз виходив на зв’язок з рідними 27 листопада 2023 року, попередив, що йде на бойове завдання, і зв’язку поки що не буде. А за кілька днів на родину чекала звістка про те, що він, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Степове Покровського району Донецької області 28 листопада 2023 року, зник безвісти.
Лише 14 червня 2024 року в результаті обміну тілами сторона противника передала разом з іншими побратимами і тіло Ігоря Шеремета. Знадобилося більше року для того, щоб внаслідок довгого процесу, пов’язаного з експертизами ДНК, його особистість було встановлено і тіло опізнано. Так Ігор повернувся додому, щоб гідно попрощатися з рідними та близькими та навіки упокоїтися в рідній землі.
Честь і слава тобі, наш мужній воїне!
Висловлюємо щирі співчуття рідним воїна: мамі Катерині Миколаївні, дружині Наталії, доньці Валерії, сестрам Дар’ї та Альоні, усім близьким, друзям та побратимам.
Світла пам’ять та шана Герою!
Міське кладовище «Польок»