27.04.1993 – 06.07.2016
Солдат, командир відділення, 81-а окрема аеромобільна бригада, 122-й окремий аеромобільний батальйон.
Нагороди:
- Орден «За мужність» III ступеня посмертно.
- Відзнака «За оборону рідної держави» посмертно.
- Почесний громадянин міста Обухова з 2016 року посмертно.
Життєвий шлях воїна
Володимир народився 27 квітня 1993 року в родині лікарів, закінчив Обухівську загальноосвітню школу №3 – ліцей, а в 2008 році вступив до Національного авіаційного університету, проте за рік вирішив покинути навчання та пройти строкову військову службу.
У жовтні 2010 року був призваний до лав Української Армії. Службу проходив в Одесі у військах повітряної оборони. Після закінчення служби працював на Київському картонно-паперовому комбінаті. Читати детальніше
17 серпня 2015 року у числі 17 земляків-обухівчан він був призваний за 6-ю мобілізацією на військову службу. Після проходження підготовки на полігоні отримав посаду снайпера 122-го окремого аеромобільного батальйону, а потім був призначений командиром відділення.
Коли Володя був у зоні АТО в телефонних розмовах з рідними він не говорив, де перебуває, щоб не тривожити і без того занепокоєну матір. Згодом у мережі Інтернет з’явилися відео, на яких Володимир тримав з побратимами бойові позиції і вів перестрілку з ворожими силами, на них видно, який це був хоробрий хлопчина, як він хотів захистити всіх нас, не дати ворогу пройти далі.
На війні його називали «Кабан», проте у рідному місті його прізвисько було «Смайл», бо він мав добру усмішку і людиною був хорошою.
6 липня 2016 року близько 13.00 години в промзоні м. Авдіївки Донецької області під час ворожого обстрілу 120-міліметрова мінометна міна влучила в пост спостереження, де разом із товаришем перебував Володя. Товариш загинув на місці, а Володимир від отриманих поранень помер у лікарні.
8 липня громада Обухова провела Володимира в останній путь.
Це був мужній воїн, захисник Батьківщини, справжній чоловік.
Для побратимів він був справжнім другом, добросовісною та порядною людиною. Для тих, хто його знав в Обухові він був відкритим, життєрадісним, добрим. Завжди знаходив з усіма спільну мову.
На площі міста під час прощання з Володею про нього говорили хороші і теплі слова. Такі як Володя – це люди з великої літери. Він один з перших став на захист своєї Батьківщини. А війна, на жаль, забирає найкращих.
Указом Президента України № 511/2016 від 19 листопада 2016 року, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, Володимир Сергеєв був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно.
Нагороджений відзнакою «За оборону рідної держави» (посмертно).
23 серпня, у День Державного Прапора України біля приміщення НВК «ЗОШ I-III ст. № 3 – ліцей» відбулося урочисте відкриття меморіальних дошок на честь вшанування пам’яті Героїв – Бакки Олексія Вікторовича, Рачинського Олександра Григоровича, Тимка Олега Миколайовича та Сергеєва Володимира Ігоровича.
Ми завжди пам’ятатимемо наших Героїв!
Міське кладовище «Польок»
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб
