Пагас Сергій Вікторович

З початком повномасштабного вторгнення, Сергій зробив спробу піти воювати добровольцем, але одразу не вдалося. Лише наступного разу, отримавши повістку, не вагаючись, пішов до ТЦК, приховавши це від рідних.

Мама дізналася про бажання сина йти на фронт, лише після того, як він пройшов військово-лікарську комісію. Сергій понад усе в житті любив маму Ольгу Іванівну, яку постійно намагався вберегти від сумних думок та новин, просив не плакати за ним. А ще любив безмежною батьківською любов’ю свою Дарусю, так лагідно називав донечку, 16-річну Дар’ю.

З липня по жовтень 2023 року пройшов навчання в центрі Львівської академії сухопутних військ, а далі був розподілений до 71-ї єгерської десантно-штурмової бригади. Оскільки Сергій мав за плечима навчання на військовій кафедрі та звання лейтенанта, він був призначений командиром розвідувальної групи спеціального призначення.

ФАЗА, такий позивний був в Сергія, воюючи на Запорізькому напрямку, добре знав ціну бойових виходів. У переписці з друзями писав: «Я навіть не знаю, чи залишуся живий. Переді мною, як командиром стоїть важке завдання, і я його повинен виконати». Завдання полягало в тому, щоб штурмом вибити ворога із зайнятої ним висоти. Ця висота мала важливе стратегічне значення, так як з неї ворог обстрілював позиції ЗСУ. Сергій, не вагаючись, вирушив виконувати наказ, разом зі своїм хлопцями.

Важкий був бій, але група виконала своє завдання і деякий час утримувала позиції. Проте ворог почав нещадно розстрілювати хлопців артилерією, мінометами, FPV-дронами. Тоді й зник зв’язок з Сергієм. Це сталося 25 листопада 2023 року біля населеного пункту Новопрокопівка Пологівського району Запорізької області. Герой довгий час вважався безвісти зниклим.

Довгих та тривожних 16 місяців – ось такий шлях додому здолав Пагас Сергій Вікторович.

Майже 16 місяців родина жила в невідомості …майже 16 місяців надії, віри, очікування та пошуку. Але, на жаль, дива не сталося. Війна забирає найкращих.

Обухів сьогодні провів в останню путь справжнього Героя – лейтенанта Сергія Пагаса.

Низький доземний уклін матері Ользі Іванівні, батьку Віктору Каземіровичу, щирі співчуття доньці Дар’ї, бабусі Надії Порфирівні, братові Володимиру та його дружині Альоні, племінниці Лізі, дядькам, тіткам, двоюрідним братам і сестрам, усій чисельній родині. А також близьким, друзям та побратимам.

Царство небесне Сергію!

Вічна слава та пам’ять!