15.07.1984 – 01.08.2023
Солдат, стрілець-снайпер відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти 81-ї окремої аеромобільної бригади.
Нагороди:
- Орден «За мужність» III ступеня (посмертно).
- Почесний громадянин міста Обухова з 2023 року посмертно.
Життєвий шлях воїна
Народився Валентин в Обухові 15 липня 1984 року.
Навчався в ЗОШ №5, яку закінчив у 2001 році.
Тривалий час працював на будівництві.
У 2008 році створив разом з дружиною Оксаною сім’ю, яку дуже любив та дбав про неї. Згодом народилися донечки Каміла та Адель, яких він обожнював. Родина була для нього найдорожчим скарбом.
Валентин мав добру, життєрадісну вдачу, мав в оточенні безліч друзів та знайомих, яким завжди допомагав.
Звичайно, що коли розпочалося повномасштабне вторгнення російського ворога на територію України, він не зміг стояти осторонь і з перших днів вступив до Обухівського батальйону територіальної оборони. А потім, доклавши усіх зусиль, став до лав Збройних сил України. Читати детальніше
Пройшовши навчання та військову підготовку у Великобританії, Валентин відбув у зону проведення бойових дій.
Під час бойових завдань проявляв неабияку відвагу, бо мав рішучу бойову вдачу. Особливим його бажанням було помститися ворогу за полеглих побратимів.
На жаль, одне з таких відповідальних завдань стало для Валентина останнім.
Загинув 1 серпня 2023 року на Луганському напрямку в районі Білогорівки під час запеклих боїв та героїчної оборони, виконуючи бойове завдання.
Метелюк Валентин Вадимович був справжнім патріотом, мужнім воїном та вірним другом для побратимів.
Низько схиляємо голови у великій пошані до подвигу Захисника України!
Висловлюємо найщиріші співчуття родині загиблого: батьку Вадиму Валерійовичу, мамі Наталії Миколаївні, брату Руслану, дружині Оксані, донечкам, усім близьким, друзям, побратимам Валентина.
Нехай свята українська земля буде легкою для вічного спочинку Героя, а Бог прийме його світлу душу до свого раю!
Вічна пам’ять Герою!
Герої не вмирають!
Міське кладовище «Польок»