Марків Олександр Сергійович

Паралельно отримав другу вищу освіту на економічному факультеті Міжнародної Академії Управління Персоналом. Працював на ККПК.

З початку 2014 року був добровольцем. Брав участь у Революції Гідності, воював в зоні АТО/ООС у лавах Збройних Сил України в 72-й бригаді в селищі Гранітне, а пізніше – в Нацгвардії, пройшовши складний відбір до Бригади швидкого реагування.

Завжди спокійний, доброзичливий та розсудливий, він був справжнім і надійним другом для своїх побратимів. Його захопленням була військова історія та реконструкція історичних подій часів УПА. Олександр був членом Клубу «Повстанець».

В березні 2016 року він підписав контракт про військову службу на 5 років.

Загинув 27 вересня 2019 року, коригуючи вогонь у відповідь під час чергового обстрілу позицій ЗСУ поблизу с. Луганське на «Світлодарській дузі», отримавши важке поранення обличчя. Після надання первинної допомоги був доставлений до Світлодарської міської лікарні, де близько 19:30 год під час операції помер.

Понад усе Олександр любив свою сім’ю: дружину Анастасію та 9-річного сина Святослава, заради яких він віддав найцінніше – своє життя.

Указом Президента України № 804/2019 від 5 листопада 2019 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО».

Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».

Почесний громадянин міста Обухова з 2020 року.