07.09.1985 – 29.06.2016
Молодший сержант, командир відділення, 25-й окремий мотопіхотний батальйон ТрО «Київська Русь».
Нагороди:
- Медаль «Служба Вітчизні – Честь нікому».
- Нагрудний знак «25-го ОмБ «Київська Русь» посмертно.
- Відзнака «За оборону рідної держави» посмертно.
- Орден «За мужність» III ступеня посмертно.
Життєвий шлях воїна
Народився 7 вересня 1985 року в селі Старі Безрадичі (Обухівський район, Київська область); рано втратив батьків. Створив сім’ю, проживав у своєму селі.
Під час російсько-української війни — солдат 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь», командир відділення.
29 червня 2016 року після атаки російських збройних формувань на позиції ЗСУ (із застосуванням мінометів, артилерії та озброєння БМП й танків) на «світлодарській дузі», підрозділи 54-ї бригади та 25-го батальйону змогли посунути противника з двох укріплених позицій на висотах поблизу села Логвинове. Бої на дорозі Бахмут — Дебальцеве між Луганським та Логвиновим тривали близько 10 годин. Анатолій загинув пополудні від вибуху міни, що влучила у бліндаж. У тих боях ще 11 військовиків зазнали поранень. Читати детальніше
6 липня 2016 року похований в селі Старі Безрадичі.
Без Анатолія лишились дружина та син 2009 р. н.
Указом Президента України № 421/2016 від 29 вересня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений відзнакою «За оборону рідної держави» (посмертно).
Кладовище с. Старі Безрадичі