07.08.1979 – 27.08.2024
Молодший сержант 59-ї окремої штурмової бригади.
Життєвий шлях воїна
Олексій народився 7 серпня 1979 року у місті Каховка Херсонської області. Згодом родина переїхала до Обухова, де Олексій розпочав навчання у загальноосвітній школі №3.
Після завершення школи здобув фах електрика у Професійно-технічному училищі міста Українка. Відслужив строкову службу у лавах Збройних Сил України, маючи звання молодшого сержанта.
Після служби працював на цегельному заводі в Обухові.
А з 2007 року – на Київському картонно-паперовому комбінаті машиністом авторизованої лінії гофровиробництва, звідки й пішов боронити країну від ворога. Читати детальніше
Спочатку Олексій на позивний «Стетхем» потрапив до навчального центру у Десні, а згодом у складі 59-ї окремої штурмової бригади був відправлений на Покровський напрямок.
Загинув Олексій 27 серпня 2024 року під час бойового завдання поблизу Красногорівки Покровського району Донецької області.
Тривалий час вважався зниклим безвісті, довгий і болісний процес ідентифікації завершився лише тепер. І сьогодні обухівці попрощалися з Героєм.
У повсякденному житті він був світлою людиною — опорою для родини, щирим другом, душею компанії. Завжди усміхнений, доброзичливий, відкритий до людей. Мати згадує його як найкращого сина, який завжди був поруч і завжди допомагав.
Особливою його пристрастю була риболовля. Разом із батьком, Анатолієм Борисовичем, вони часто вирушали до водойм — ті спільні мандрівки дарували їм радість і спокій.
Висловлюємо щирі співчуття мамі Галині Семенівні, батьку Анатолію Борисовичу, сестрі Оксані, доньці Яні, племінникам, рідним, колегам, усім хто знав та поважав воїна.
Нехай світлий спомин про мужнього Захисника України Олексія Косяка назавжди залишиться у наших вдячних серцях та пам’яті.
Доземний уклін тобі, наш Герою, за жертовний подвиг в ім’я рідної Батьківщини!