17.06.1989 – 23.06.2024
Виконував бойові завдання у складі 81-ї окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ ЗСУ на посадах: водій та штурмовик.
Нагорода:
- Почесний громадянин міста Обухова з 2024 року посмертно.
Життєвий шлях воїна
Народився наш Герой 17 червня 1989 року в селі Шарки Білоцерківського району. Там навчався в загальноосвітній школі та закінчив 9 класів.
Після школи переїхав до міста Українки, де навчався у Професійно-технічному ліцеї та здобув спеціальність електрозварювальника, але все своє життя працював водієм: дуже любив цю справу, і про нього жартували, що він просто народився водієм.
Тривалий час працював на підприємстві «Омела», керуючи великими машинами, доставляючи вантажі. На всіх роботах, де працював був цінним співробітником, відповідальним та справедливим, завжди тримав слово.
У 2016 році Олег одружився, створивши з дружиною Інною міцну родину. У сім’ї підростали дві донечки, Олександра та Ангелінка. У них були різні потреби та вподобання, але обом однаково батько приділяв достатню увагу, навчав їх, всьому, що вмів сам і проводив з ними багато часу. Був люблячим батьком, який обожнював своїх донечок. Читати детальніше
Олег захоплювався ідеєю створити своє фермерське господарство, і вже багато чого зробив для цього, будучи вправним хазяїном, пробував свої сили у розведенні тварин.
Родина мріяла про власне житло, про спільний відпочинок на морі та ще багато про що…
Олег з власної ініціативи був мобілізований 24 липня 2023 року. Проходив військове навчання у Житомирі, згодом був направлений у Польщу. Виконував бойові завдання у складі 81-ї окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ ЗСУ на посадах: водій та штурмовик.
Олег на позивний «Князь» дуже поважав командирів та побратимів, завжди був готовий всім прийти на допомогу, користувався авторитетом та дорожив дружбою з братами по зброї.
23 червня 2024 року він останній раз виходив на зв’язок і протягом двох місяців вважався зниклим безвісти, а 20 серпня тіло Олега було ідентифіковано…
Олег був справжнім патріотом своєї країни, вірним військовій присязі до кінця. Довгою була його остання дорога додому, адже понад два місяці Олега вважали зниклим безвісти.
Надії та сподівання рідних виявилися марними…
Мужній воїн повернувся додому, але, на жаль, щоб спочити навіки у рідній землі.
Обухів уклінно провів Захисника України у вічність.
Він загинув, виконуючи бойове завдання під час обстрілу противника у районі населеного пункту Білогорівка Луганської області.
Висловлюємо щирі слова співчуття рідним воїна: дружині Інні, донькам Олександрі та Ангеліні, сестрі Оксані, усім близьким, колегам, друзям та побратимам загиблого.
Нехай світлий спомин про мужнього Захисника України Олега Князєва назавжди залишиться у наших вдячних серцях та пам’яті.
Доземний уклін тобі, наш Герою, за жертовний подвиг в ім’я рідної Батьківщини!