25.05.1975 – 10.11.2023
Солдат, стрілець, апаратник киснедобувної станції групи газозабезпечення батальйону аеродромно-технічного забезпечення 15-ї Бориспільської бригади транспортної авіації імені авіаконструктора Олега Антонова.
Нагорода:
- Почесний громадянин міста Обухова з 2024 року посмертно.
Життєвий шлях воїна
Народився 25 травня 1975 року на мальовничій Черкащині в селищі міського типу Катеринопіль.
Олег змолоду пов’язав своє життя з картонно-паперовою промисловістю, успішно працюючи на підприємствах цієї галузі у різних містах та маючи спеціальність інженера-технолога хімічної технології переробки деревини та рослинної сировини, яку здобув, закінчивши Київський політехнічний інститут.
На Обухівщину родина переїхала понад 12 років тому і наше місто стало рідним для Олега.
З 2011 року Олег почав працювати на Київському картонно – паперовому комбінаті старшим машиністом картонного виробництва. Серед колег мав незаперечний авторитет, його поважали та цінували. Читати детальніше
Понад усе на світі Олег любив свою родину. Був життєрадісним та активним, добрим до людей. Він дуже хвилювався з приводу того, що не розмовляв українською мовою, якою так щиро захоплювався.
Високе почуття патріота спонукало його у перші дні повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну піти добровольцем захищати рідну Батьківщину.
Життя складалося таким чином, що місця проживання змінювалися і доля подарувала Олегу можливість познайомитися з чудовим краєм славнозвісної Таврії, а саме: з містом Олешки на Херсонщині, що славиться останнім оплотом Запорізької Січі та єдиною пустелею у Європі. Він був закоханий у цю місцевість, уся неосяжна Україна, кожен її куточок, були дорогими для нього, і найзаповітнішою мрією Олега була мета звільнити рідний край від агресора.
Короткотривале життя 48-річного солдата батальйону аеродромно-технічного забезпечення Клочкова Олега Миколайовича обірвалося 10 листопада 2023 року під час штурму ворожих позицій та ведення стрілецького бою.
Сталося це в районі населеного пункту Кринки Херсонської області поблизу його улюбленого міста Олешки.
Олег був справжнім патріотом, який до останнього подиху виконував свій громадянський обов’язок справжнього чоловіка – боронити рідну Батьківщину.
Щирі слова співчуття батькам Миколі Григоровичу та Валентині Михайлівні, дружині Ользі та синам Євгенію й Андрію, колегам, друзям, побратимам, усім, хто знав і поважав загиблого.
Вічна шана та низький уклін за подвиг в ім’я України!
Міське кладовище «Польок»