25.08.1981 – 14.07.2022
Учасник АТО/ООС з 2015 року у складі 93-ї бригади.
Солдат, навідник мотопіхотного відділу мотопіхотного взводу мотопіхотної роти 58-ї окремої мотопіхотної. Під час повномасштабної війни служив в 58-й ОМПБр імені гетьмана Івана Виговського.
Нагороди:
- Орден «Патріот України».
- Медаль «За відвагу».
- Медаль «Учасник АТО».
- Почесний громадянин міста Обухова з 2022 року посмертно.
Життєвий шлях воїна
Народився 25 серпня 1981 року в Обухові. У 1998 році закінчив ЗОШ №5. Після школи навчався в Київському ПТУ та здобув спеціальність автослюсаря.
Деякий час працював за професією, а потім перейшов в галузь торгівлі.
Олександр мав чітку позицію патріота, небайдужого громадянина своєї держави. Коли над Україною нависла велика російська загроза, він не зміг стояти осторонь, і в 2015 році став на захист східних рубежів країни в зоні АТО у складі 93-ї бригади. Читати детальніше
Після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року російських загарбників, Олександр, не вагаючись, пішов на передову лінію фронту. Служив навідником 2 мотопіхотної роти військової частини А4532.
14 липня 2022 року в напрямку населеного пункту Клинове Донецької області в ході бою він отримав поранення несумісні з життям.
Загибель Олександра стала тяжкою втратою для його родини та нашої громади. Без батька залишилося троє дітей: 22-річний Дмитро, 19-річна Кіра та 6-річна Єва.
Він був чудовим батьком, чоловіком, сином, чуйною людиною та справжнім, вірним другом для своїх побратимів. А найголовніше – він був відважним воїном та захисником рідної Батьківщини.
Щирі слова співчуття рідним загиблого: дружині Діні Сергіївні, дітям, мамі Ніні Михайлівні, сестрі Людмилі, усім, хто знав Олександра.
Схиляємо голови в глибокій шані перед подвигом нашого Героя!
Світла пам’ять та Царство Небесне! Герої не вмирають! Вони навіки в наших серцях.
Міське кладовище «Польок»