24.12.1985 – 16.04.2023
Рядовий, водій інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка.
Захищав Київщину, перебуваючи на службі у Василькові та Підгірцях. Був з побратимами у гарячих точках бойових дій у Харкові та Бахмуті.
Нагороди:
- Орден «За мужність» III ступеня (посмертно).
- Почесний громадянин міста Обухова з 2023 року посмертно.
Життєвий шлях воїна
Народився Ярослав 24 грудня 1985 року в Кагарлику. У 2003 році закінчив Кагарлицьку загальноосвітню школу I-III ст. №2 ім. В.П. Дашенка. Після закінчення школи навчався в Професійно-технічному училищі м. Українки на оператора комп’ютерного набору. Пізніше працював водієм на великому підприємстві «Люстдорф».
Мешканцем Григорівки Ярослав став з 2008 року. Читати детальніше
Друзі, сусіди, односельці згадують про нього як про щиру, добру, надзвичайно відкриту людину, яка завжди могла прийти на допомогу. Таким його згадують і побратими.
З перших днів війни 26 лютого 2022 року Ярослав пішов добровольцем на фронт. Служив в 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка.
16 квітня, на світлий Великдень, загинув воїн, рядовий Єрмоленко Ярослав Олександрович, мешканець села Григорівка, якому було 37 років.
Його життя обірвалося під час виконання бойового завдання на Донеччині біля населеного пункту Часів Яр Бахмутського району, де зараз точаться найзапекліші бої з російськими окупантами. Він віддав найдорожче – своє життя, як справжній Герой, захищаючи рідну Батьківщину.
Висловлюємо щирі слова співчуття та великої скорботи дружині Лесі Олексіївні, рідним, друзям, односельцям загиблого.
Віримо, що душа відважного воїна знайшла вічний спокій у Царстві Небесному біля Господа.
Низько вклоняємося Ярославу за його подвиг!
Слава Герою та усім нашим загиблим Героям, які боролися за незалежність та волю України! Слава Україні! Героям Слава!
Кладовище с. Григорівка