7.12.1982 – 13.01.2024
Солдат, бойовий медик стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
Нагороди:
- Почесний нагрудний знак “Хрест хоробрих”.
- Нагорода “Золотий хрест”.
Життєвий шлях воїна
Наш Герой народився 7 грудня 1982 року у селі Семенівка. Навчався у місцевій школі, після закінчення якої вступив до Професійного училища міста Українка та здобув спеціальність з ремонту й обслуговування холодильної техніки.
Артем Дмитрович був товариською, доброю та відкритою людиною, завжди готовою прийти на допомогу тим, хто її потребував. Вирізнявся врівноваженістю, уважністю та відповідальним ставленням до будь-якої справи.
У червні 2023 року був призваний на військову службу. Мав позивний «Г.А.Д» — за першими ініціалами свого імені. З перших днів служби проявив себе як дисциплінований, відданий та сміливий військовослужбовець. Читати детальніше
Під час виконання бойових завдань Артем Дмитрович служив бойовим медиком. Йому доводилося працювати в умовах постійної небезпеки, рятуючи життя побратимів під час штурмів та в обороні. Він чітко розумів ціну кожної секунди, діяв швидко та професійно, надаючи домедичну допомогу та стабілізуючи поранених до моменту евакуації.
За словами Артема Дмитровича, найголовнішою мотивацією для нього було зберегти життя своїх побратимів і зробити все можливе заради майбутнього України. Його врівноваженість, витримка та відповідальність стали прикладом для багатьох військовослужбовців.
За високий професіоналізм, мужність та самовідданість Головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський особисто нагородив Артема Дмитровича почесним нагрудним знаком «Хрест хоробрих». Також, Артем мав нагороду «Золотий хрест».
На жаль, 30 червня 2024 року Артем Гуцол загинув під час виконання військового обов’язку з оборони України поблизу населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області. Тривалий процес ідентифікації завершився лише зараз, і вчора ми віддали останню шану мужньому воїну.
Своє останнє місце спочинку Артем знайшов в рідному селі Семенівка.
Висловлюємо щирі співчуття дружині Аллі, сестрі Євгенії, рідним, близьким, побратимам, колегам та всім, хто знав і шанував Артема Дмитровича.
Нехай Господь укріпить ваші сили, а наша вдячність і пам’ять стануть крилами для душі Героя.
Вічна пам’ять і слава!
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб