Черненко Валентин Петрович

У 2003-2005 роках Валентин Петрович проходив строкову службу в місті Чернівці. Одразу після повернення з армії почав працювати на товаристві «Інтерфом» на посаді різальника-контурника. З 2017 року Валентин працював на підприємстві «Гідрохаус» у місті Київ, на посаді токаря.

З початку повномасштабного вторгнення російської орди Валентин не зміг стояти осторонь та пішов добровільно захищати сувернітет України. Був призваний 24 лютого 2022 року у місті Вишгород. Спочатку був на обороні Київщини, а пізніше захищав рубежі Луганської та Донецької областей.

За період служби Валентин, за позивним “Зять”, отримав відзнаку «Учасник бойових дій».

На фронті він показав себе сміливим та витривалим воїном, вивозив поранених з полю бою, в частині займався кулінарією та годував побратимів. 

У мирному житті був завзятим рибалкою, захоплювався збиранням грибів та походами на природу.

Був добрим, веселим, відважним молодим чоловіком, готовим всім прийти на допомогу. Був оптимістом та ніколи не втрачав надії.

Життя мужнього Захисника України, старшого солдата 92-ї окремої штурмової бригади, 4-го штурмового батальйону, 11-ї штурмової роти обірвалось 28 грудня 2023 року біля населеного пукту Андріївка Бахмутського району Донецької області, під час виконання бойового завдання.

Наш Герой повернувся додому, але на щиті, загинувши в бою як справжній патріот України.

Низько вклоняємося за подвиг в ім’я Батьківщини!

Щирі слова співчуття висловлюємо рідним загиблого: матері Валентині, батьку Петру, дружині Ганні, сестрі Яні, синочку Артему, усім близьким, друзям, колегам та побратимам.

Світла пам’ять Захиснику України!