Бібко Дмитро Миколайович

Демобілізувавшись, жив у Києві, працюючи на різних підприємствах в основному за своїм фахом – електрика, радіоелектроніка, що було йому дуже до вподоби, і як робота, і як захоплення, навіть позивний він мав ще з часів АТО і до останнього – «Електронік».

У 2021-му році Дмитро створив сім’ю, молоде подружжя оселилось в селі Слобідка, звідки родом була дружина. Дмитро був майстром на всі руки: все у нього виходило до ладу – він любив роботу, і робота любила його! Провів у будинок воду, збудував бесідку, а скільки повсякденної селянської роботи переробив він за цей час!

Як пам’ять про себе залишив Дмитро діткам – а їх у родині виховувалось троє – дівчинка і двоє хлопчиків – квіти та дерева, висаджені власними руками! Цього року вони вже дали перший врожай. А скільки планів було на майбутнє! Знаючи його працьовитість та наполегливість, можна було б не сумніватися: все б він здійснив! Але все перекреслила війна.

Дмитро Бібко був мобілізований 7-го травня 2024-го року. Після навчального підрозділу на Житомирщині був направлений до 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, у складі якої весь час знаходився на Покровському напрямку, виключаючи короткий період перебування у військовому шпиталі в місті Кривий Ріг після поранення.

З 16-го серпня 2024 року Дмитро вважався зниклим безвісти. Тривалий час не було жодної звістки про його долю. Після складного й болісного процесу пошуків та очікування тіло героя було знайдене та ідентифіковане у процесі обміну тілами, який відбувся 22-го травня 2025-го року.

5-го вересня старший стрілець 3-ої парашутно-десантної роти 1-го парашутно-десантного батальйону старший солдат Бібко Дмитро Миколайович повернувся додому, щоб знайти вічний спочинок у рідній землі.

Висловлюємо щирі слова підтримки та співчуття рідним Дмитра: мамі Ганні Дем’янівні, дружині Анні, діткам Ангеліні, Артему, Макару, брату Олексію, сестрі Олені, побратимам, усім, хто знав та поважав мужнього воїна. Це величезна втрата для всіх нас.

Нехай наша любов і вдячність стануть крилами для його душі, що нині піднялася у вічність.

Спочивай із миром, наш герою. Пам’ять про тебе житиме в наших серцях і молитвах.