06.03.1987 – 14.10.2023
Солдат, номер обслуги гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
Нагорода:
- Почесний громадянин міста Обухова з 2024 року посмертно.
Життєвий шлях воїна
Народився 6 березня 1987 року в Обухові, навчався в Обухівських загальноосвітніх школах №2 та №1 імені Андрія Малишка.
Він дуже рано залишився без батьків, і у зовсім юному віці йому довелося взяти на себе піклування про молодшу сестричку Віру. Нелегка сирітська доля об’єднала цих дітей назавжди міцними стосунками, і, хоча згодом життя їх розділило, він завжди був надійним старшим братом.
Олександр рано розпочав свою трудову діяльність, працюючи на будівництві, на підприємствах нашого міста, у службі таксі. Він мало знав любові та уваги до себе по життю, але маючи горду вдачу, відповідальний чоловічий характер, а ще – велике відчуття патріотизму в душі, у вересні 2022 року добровільно пішов захищати Україну. Йому випала служба у штурмовому батальйоні, а отже, з початку і до кінця доля закидала його у найгарячіші точки: Донеччина, Харківщина, Запорізька область. Дружнім до товаришів, сміливим у бою, вимогливим до себе – таким був наш земляк Олександр Бекманюк. А ще – добрим чоловіком та лагідним батьком. Разом з дружиною виховували її дочку Альону та спільного синочка Андрійка. Він не розділяв дітей, і намагався надати їм всю ту любов, якої бракувало йому самому в дитинстві. Високе відчуття чоловічого і воїнського боргу завжди рухало Олександром: добре характеризувався по службі, був двічі поранений.
Загинув 14 жовтня 2023 року під час відбиття штурмових дій противника в районі населеного пункту Новоданилівка Запорізької області.
Світла пам’ять Герою та низький уклін за подвиг в ім’я Батьківщини!
Міське кладовище «Польок»
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб
