Бакка Олексій Вікторович

29 серпня 2014-го при відході із Іловайська російсько-терористичні війська почали розстріл українських сил в «зеленому коридорі». Солдат резерву батальйону «Донбас» Гордій Кіктенко піднявся на повний зріст з кулеметом у руках, та почав стріляти у бік окупантів. Поранення були несумісні з життям — із великокаліберних кулеметів. «Газель» автоколони батальйону «Донбас» по дорозі з села Многопілля до Червоносільського зазнала прямого влучання протитанкової ракети. Померли воїни Сергій Джевага, Олексій Затилюк, Олексій Бакка, Дмитро Тимошенков. В «УАЗі» № 459 загинув солдат Дмитро Кабалюк, тоді ж — старший лейтенант Леонід Петихачний. Олексій Бакка зазнав смертельного поранення у груди й випав з машини.

3 вересня тіло «Детройта» з тілами 96 інших полеглих привезено до дніпропетровського моргу. 16 жовтня 2014-го він був тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська, як невпізнаний Герой.

Олексій був опізнаний за тестами ДНК 19 лютого 2015-го, перепохований 28 лютого в Обухові.

Без Олексія лишилися дружина Ольга Олександрівна, троє дітей.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Олексій відзначений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Указом Президента України № 365/2015 від 27 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Інші нагороди:

• Медаль БСП Донбас «За відвагу» (посмертно).
• Нагрудний знак «Іловайський Хрест» (посмертно).
• Відзнака «За оборону рідної держави» (посмертно).

23 серпня 2016 року в Обухові відбулося урочисте відкриття меморіальних дошок на честь вшанування пам’яті Олексія Бакки, Олександра Рачинського, Олега Тимка, Володимира Сергєєва.