Новини ГУ ДПС у Київській області

20

Власники елітних автівок сплатили 7,6 млн грн до бюджетів громад Київщини

З початку року до місцевих бюджетів Київщини власники елітного автотранспорту сплатили 7,6 млн грн транспортного податку. /Про це повідомила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова. Зокрема, за наданою інформацією, юридичні особи спрямували до скарбниць громад 4,3 млн грн. У свою чергу, фізичні особи поповнили бюджети сумою 3,3 млн грн.

Найбільші суми забезпечили власники автівок Бучанського району – 2,5 млн грн, Обухівського та Броварського – 1,2 та 1,1 млн грн відповідно.

Нагадаємо, транспортний податок, ставка якого складає 25 тисяч гривень на рік, сплачується власниками легкових автомобілів середньоринковою вартістю більше 375 розмірів мінімальної заробітної плати та з датою випуску до п’яти років. Перелік автомобілів розміщено на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України: https://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

ГУ ДПС у Київській області

З 01.10.2021 обов’язковим реквізитом фіскального касового чеку є цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу суб’єктів господарювання, що дія Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» поширюється на всіх суб’єктів господарювання, на їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13), визначені форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов’язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету.

Отже, при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження фактів:

– продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг;

– здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;

– здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; – мають надаватися розрахункові документи, які відповідають вимогам Положення № 13.

Звертаємо увагу, що Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2021 за №832/36454 (далі – Наказ № 329), внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів.

Наказ №329 стосується виключно наявності з 01.10.2021 року у фіскальних касових чеках, які формуються всіма без виключення ПРРО/РРО, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

ГУ ДПС у Київській області

Хто має сплачувати плату за спеціальне використання водних біоресурсів?

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що Порядок справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 №125 (далі – Порядок).

Порядок визначає процедуру справляння суб’єктами рибного господарства плати за спеціальне використання водних біоресурсів (далі – Плата), що є державною власністю.

Пунктом 2 Порядку визначено, що Плата – це плата, яка справляється суб’єктами рибного господарства за спеціальне використання водних біоресурсів відповідно до обсягу спеціального використання водних біоресурсів та зараховується відповідно до Бюджетного кодексу України.

Обсяг спеціального використання водних біоресурсів – це обсяг вилучення суб’єктами рибного господарства з природного середовища конкретних видів водних біоресурсів за певний проміжок часу.

Відповідно до п.3 Порядку, спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється суб’єктами рибного господарства на підставі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та за Плату, розмір якої встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 року №125 «Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання».

Плата не справляється із суб’єктів рибного господарства, які здійснюють вилов водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, з метою з’ясування їх санітарно-епідеміологічного стану, контрольний вилов водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів, якщо це не пов’язане з отриманням прибутку -п. 4 Порядку.

ГУ ДПС у Київській області

Що є реалізацією підакцизних товарів (продукції)?

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу суб’єктів господарювання, що відповідно до визначення, наведеного у Податковому кодексі України (далі – ПКУ), реалізація підакцизних товарів (продукції) – це будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу УІ ПКУ – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.

Поняття “реалізація спирту етилового” застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 л(включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального СГ, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким СГ виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:
призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;
належать іншим особам;
виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті “б” цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Реалізація СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

ГУ ДПС у Київській області

Платник податків повинен повідомити контролюючий орган про оскарження в суді податкового повідомлення-рішення

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили – п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України.

Платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу в суді незалежно від того, чи проводиться процедура адміністративного оскарження такого податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

Водночас платник податків повинен повідомити контролюючий орган про надання позовної заяви до суду.

ГУ ДПС у Київській області

Для прискорення процедури перереєстрації платники ПДВ подають в електронній формі реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація»

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ, або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) та не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ, проводиться перереєстрація платника ПДВ.

Протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації, платник ПДВ подає заяву для перереєстрації.

Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з ЄДР.

Наразі вносяться зміни до нормативно-правових актів та програмного забезпечення інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий блок» в частині реалізації можливості внесення запису про перереєстрацію до реєстру платників ПДВ на підставі відомостей з ЄДР.

Для прискорення процедури перереєстрації рекомендуємо платнику ПДВ подати до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

При перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація».

За бажанням та згідно із заявою платника ПДВ датою перереєстрації може бути встановлено день до закінчення строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація». При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є бажана дата перереєстрації платником ПДВ.

ГУ ДПС у Київській області

Відображення в одноразовій декларації об’єкта, збудованого частково за рахунок коштів, з яких сплачені усі податки, а частково за рахунок коштів, з яких не сплачені податки

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що згідно з п.п.6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображається, зокрема така інформація (дані):

– відомості про об’єкти декларування, визначені пп. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

– самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. До одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;

– ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

– витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

– вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

У разі якщо фізична особа має у власності об’єкт нерухомого майна, який був набутий (збудований) як за рахунок коштів з яких були сплачені податки так і за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації відображається сума витрат або оціночна вартість такого об’єкта нерухомого майна в частині коштів з яких не були сплачені податки.

ГУ ДПС у Київській області

Коментарі