ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ

Сьогодні наша Обухівська громада знову об’єднана спільним болем і скорботою. Ми віддали останню шану Захиснику України — Зимовцю Віталію Сергійовичу, який загинув за свободу, незалежність і майбутнє нашої держави.

Зі сльозами на очах і схиленими головами ми провели Героя в останню путь. Важко знайти слова, які могли б втамувати біль цієї втрати. Адже за кожним іменем полеглого воїна — людське життя, родина, рідні та близькі, які чекали, сподівалися й вірили у зустріч. І сьогодні для них цей світ уже ніколи не буде таким, як раніше.

Війна принесла в українські родини невимовний біль, зруйнувала тисячі доль, забрала життя військових і мирних людей.

Віталій Сергійович Зимовець народився 23 грудня 1988 року в місті Конотоп на Сумщині. Саме там минули його безтурботні дитячі роки, там він закінчив дев’ять класів місцевої школи. Згодом, він переїхав в місто Обухів до рідної тітки.

Тут Віталій здобув повну загальну середню освіту в Обухівській загальноосвітній школі № 1, а після випуску продовжив навчання у Київському славістичному університеті за спеціальністю «Митна справа».

Професійний шлях Віталія був сповнений сумлінної праці. Він не боявся жодної роботи: працював на підприємстві «Алеана», згодом, на панчішній фабриці, у логістичному центрі та в будівельній галузі. У вільний від роботи час Віталій жив активним і насиченим життям — захоплювався футболом, цікавився сучасними комп’ютерними технологіями та мав справжній хист до ремонту техніки.

Для всіх, хто знав Віталія, він назавжди залишиться щирим, доброзичливим та веселим чоловіком. Відкритий та світлий душею — він умів по-справжньому цінувати дружбу, був надійним плечем для товаришів, завжди готовим першим прийти на допомогу, та головною опорою і підтримкою для своєї родини.

У 2024 році, за покликом серця, Віталій Сергійович без вагань став на захист рідної землі. Пройшовши військову підготовку в навчальному центрі на Черкащині, він ніс службу на посаді інспектора прикордонної служби — кулеметника у складі 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби України. Побратими знали його за позивним «Зима».

Мужній воїн з честю та відвагою боронив державні рубежі на Рівненщині, Харківщині та у найгарячіших точках Луганщини. На жаль, 11 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, у запеклому стрілецькому бою з окупантами, життя Віталія Зимовця обірвалося.

Довгі місяці болісного очікування та невідомості воїн вважався зниклим безвісти. Лише після складної процедури ідентифікації, ми мали можливість попрощатися та провести в останню путь мужнього захисника, який бився за волю України до останнього подиху.

Висловлюємо щирі співчуття тітці Тетяні Михайлівні, дядьку Віктору Миколайовичу, дядьку Юрію Миколайовичу, а також усім рідним, близьким, друзям і бойовим побратимам полеглого воїна.

Вічна пам’ять, і вічна слава Герою!