У межах проєкту «Безбар’єрна громада – шлях до згуртованості та розвитку», що впроваджується громадською організацією «Центр якості місцевого самоврядування» за підтримки програми «Розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України (проєкт «Імпульс»)», яку реалізує Міжнародний фонд «Відродження» спільно з Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida) був проведений круглий стіл «Формування безбар’єрного простору територіальної громади: виклики та успішні практики» на якому були представлені практичні результати та напрацювання пілотних громад проєкту, а також кращі практики територіальних громад області.
Метою проєкту є посилення спроможності органів місцевого самоврядування створювати безбар’єрне середовище та розбудовувати систему ухвалення інклюзивних рішень на місцевому рівні.
У межах проєкту дослідили, як громади Київської області планують і впроваджують безбар’єрність. Серед опитаних громад: 83% створили ради з питань безбар’єрності; 78% визначили відповідальних осіб або підрозділи; 61% включили безбар’єрність до стратегічних документів; 61% передбачили в бюджетах на наступний рік кошти на адаптацію об’єктів; 94% повідомили, що цього року розробляли безбар’єрні маршрути.
Водночас 78% не проводили аудит цифрової доступності офіційного сайту, а 50% наразі не взаємодіють із громадськими організаціями, які працюють у сфері інклюзії та доступності.
Серед викликів учасники дослідження назвали брак фахівців, розрізненість рішень і потребу в кращій координації. Громади також мають складне завдання: поєднувати видатки на безбар’єрність із підтримкою ЗСУ та стійкістю місцевих бюджетів.
На презентації прозвучав важливий приклад. Можна зробити доступним приміщення ЦНАПу, але людина не дістанеться до нього через пошкоджений тротуар. А якщо сайт або спосіб комунікації недоступні, вона не зможе скористатися послугою навіть у відремонтованій будівлі. Тому оцінювати потрібно весь шлях людини — від пошуку інформації до отримання послуги.
Дослідження пропонує громадам наступні кроки: поєднати результати оцінювання з пріоритетами, планом і бюджетом; залучати людей, які стикаються з бар’єрами, до ухвалення рішень; перевіряти результат після реалізації та змінювати рішення, якщо воно не працює.
За матеріалами офіційної сторінки Радниці – уповноваженої Президента України з безбар’єрності Тетяни Ломакіної Місцева рада безбар’єрності при виконавчому комітеті Обухівської міської ради Київської області
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб
