Чотири ключові податки сформували понад 96% надходжень до державного бюджету від платників Київщини
За січень–вересень 2026 року платники Київщини спрямували до державного бюджету 41,5 млрд гривень.
«Понад 96% надходжень до державного бюджету формують чотири ключові податки, але динаміка кожного з них різна», – підкреслив Олександр Двірко.
Найбільшу частку займає податок на додану вартість. За дев’ять місяців надійшло 14,3 млрд грн ПДВ, або 34,6% загальної суми. Порівняно з відповідним періодом 2025 року надходження зросли на 33,1%.
Майже таку саму частку формує податок на доходи фізичних осіб: 14,0 млрд грн, або 33,8% надходжень до державного бюджету. Динаміка до відповідного періоду минулого року становить +19,9%.
Надходження військового збору склали 6,7 млрд грн, що відповідає 16,1% загального обсягу. Порівняно із січнем–вереснем 2025 року вони збільшилися на 32,0%.
Ще 4,8 млрд грн надійшло податку на прибуток підприємств. Його частка становить 11,7%, водночас саме цей платіж серед чотирьох ключових податків продемонстрував найвищу динаміку: надходження зросли на 41,1%.
Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1056681.html
Сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Усі підприємці та роботодавці повинні контролювати актуальність реквізитів для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Основне правило адміністрування цього платежу — єдиний внесок завжди сплачується виключно на рахунки податкового органу за основним місцем обліку платника.
Відповідно до норм Податкового кодексу України, кожен платник податків має чітко визначену «податкову адресу», яка визначає його основне місце обліку.
Згідно зі статтею 45 ПКУ:
· для фізичної особи-підприємця податковою адресою є місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі;
· для юридичної особи — місцезнаходження, зазначене в Єдиному державному реєстрі.
Тому навіть якщо ФОП фактично здійснює діяльність, орендує магазин чи офіс в іншому населеному пункті або області, єдиний внесок «за себе» та за найманих працівників необхідно сплачувати за місцем податкової реєстрації.
У разі зміни адреси, що призводить до зміни контролюючого органу, порядок сплати єдиного внеску має особливість, яка відрізняє його від сплати інших податків. Обов’язок сплачувати єдиний внесок за новими реквізитами виникає з дати внесення до ЄДР запису про взяття платника на облік за новим основним місцем реєстрації.
Отже, після зміни місцезнаходження платнику необхідно оперативно перевірити нові бюджетні рахунки для сплати єдиного внеску, аби уникнути помилкового перерахування коштів.
Для правильного і своєчасного перерахування коштів до бюджету, варто користуватися «Електронним кабінетом платника податків» та перевіряти реквізити перед оплатою.
Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1056256.html
Виплати нерезидентам і податок на репатріацію
Українське підприємство сплачує нерезиденту проценти, роялті, фрахт або інший дохід із джерелом його походження з України. Хто у такому випадку відповідає за сплату податку?
Головне управління ДПС у Київській області роз’яснює основні правила оподаткування таких виплат.
Що називають податком на репатріацію
Термін «податок на репатріацію» широко використовується на практиці, однак Податковий кодекс України такого окремого податку не визначає. Йдеться про оподаткування доходів нерезидента із джерелом їх походження з України відповідно до пункту 141.4 статті 141 ПКУ.
Якщо юридична особа-нерезидент отримує доходи із джерелом походження з України, перелік яких визначений підпунктом 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПКУ, такий нерезидент є платником податку на прибуток відповідно до підпункту 133.2.1 пункту 133.2 статті 133 ПКУ.
Виняток передбачено, зокрема, для установ та організацій, які мають дипломатичні привілеї або імунітет відповідно до міжнародних договорів України.
До платників податку на прибуток з числа нерезидентів також належать нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, а також інші нерезиденти, на яких відповідно до розділу III ПКУ покладено обов’язок зі сплати податку.
Хто утримує податок при виплаті доходу
Обов’язок утримати податок із доходу нерезидента та перерахувати його до бюджету покладається на особу, яка здійснює відповідну виплату.
Згідно з підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПКУ це може бути:
· резидент, у тому числі юридична особа;
· фізична особа-підприємець;
· фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність;
· юридична особа або ФОП, які застосовують спрощену систему оподаткування;
· нерезидент, який здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України, якщо він виплачує відповідний дохід іншому нерезиденту.
Тобто обов’язок утримувати податок з доходів нерезидента може виникати не лише у підприємств, які є платниками податку на прибуток.
А якщо дохід нерезиденту виплачує платник єдиного податку
Застосування спрощеної системи оподаткування не звільняє від виконання цього обов’язку.
Якщо юридична особа або ФОП на спрощеній системі виплачує нерезиденту дохід із джерелом походження з України, який підлягає оподаткуванню відповідно до пункту 141.4 статті 141 ПКУ, такий платник повинен виконати передбачені законодавством обов’язки щодо оподаткування доходу нерезидента.
При цьому сама необхідність сплати податку з доходу нерезидента не означає втрату платником права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Чи стосується це неприбуткових організацій
Так. Статус неприбутковості сам по собі не звільняє організацію від обов’язку оподатковувати відповідні виплати нерезиденту.
Наприклад, якщо неприбуткова організація виплачує юридичній особі-нерезиденту дохід із джерелом походження з України, який включений до переліку підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПКУ, на таку організацію поширюються вимоги щодо оподаткування доходів нерезидента.
Отже, перед здійсненням виплати нерезиденту важливо визначити, чи належить такий дохід до доходів із джерелом походження з України та чи підлягає він оподаткуванню відповідно до пункту 141.4 статті 141 ПКУ.
Водночас під час визначення порядку оподаткування необхідно враховувати положення міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, якщо відповідний міжнародний договір застосовується до конкретної виплати.
Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1056261.html
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб