СУМУЄМО, ШАНУЄМО, ПАМ’ЯТАЄМО…

17 вересня 2026 року в с. Гусачівка відбулася церемонія прощання із Захисником України Олександром Ніколаєвим.
Ми провели у вічність справжнього патріота,мужнього воїна, який віддав своє здоров’я та життя заради Батьківщини.

Ніколаєв Олександр Павлович народився 24 липня 1974 року в селі Гусачівка. Тут минули його дитячі та юнацькі роки, тут він навчався у школі.
Після закінчення школи Олександр Павлович одразу розпочав трудовий шлях. Працював на різних робітничих спеціальностях. Згодом займався підприємницькою діяльністю: ремонтував взуття, точив ножі. Він був людиною, яка вміла працювати руками, — майстром на всі руки, про якого казали, що має «золоті руки».

Особливе місце в його житті посідала техніка. Олександр Павлович любив розбиратися в механізмах, ремонтувати автомобілі, трактори та іншу техніку.
Не залишався осторонь і громадського життя. Свого часу Олександр Павлович був депутатом Григорівської сільської ради. Мав активну громадянську та патріотичну позицію, був небайдужим до життя своєї громади та долі України.

Коли у 2022 році росія розпочала повномасштабну війну проти України, Олександр Павлович не зміг залишатися осторонь і добровільно долучився до лав Збройних Сил України.
Військову службу проходив під позивним «Грек». Виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку на посаді оператора відділення збору та обробки інформації взводу радіорозвідки розвідувальної роти 53-ї окремої механізованої бригади.
Під час служби Олександр Павлович отримав важкі поранення. Попереду був тривалий шлях лікування та реабілітації. Згодом за станом здоров’я він був звільнений із військової служби.

15 вересня 2026 року життя Олександра Павловича Ніколаєва обірвалося.
У пам’яті рідних, друзів, колег і побратимів він залишиться працьовитим, щирим та небайдужим чоловіком, майстром із золотими руками, людиною, яка завжди знаходила спосіб допомогти, а також мужнім Захисником України, який у найважчий для держави час став на її захист.

Висловлюємо щирі слова співчуття дружині Світлані, дочці Аліні, онукам Артему та Богдану, брату Сергію, сестрам Олені та Тетяні, усім рідним, близьким, колегам і побратимам Олександра Павловича.

Світла пам’ять про Олександра Павловича назавжди залишиться у серцях усіх, хто його знав.