Коли в команду приходить працівник, який має інвалідність, у колег нерідко з’являється потреба дізнатися більше.
Іноді здається, що треба знати все. Можливо про діагноз. Цікаво про історію травми. Хочеться спитати що сталося, коли, як.
Але чи доречно це запитувати? Чи краще мовчати?
Але, відверто кажучи, для організації спільної роботи не потрібна чужа історія. Можливо, коли будуть більш тісні стосунки і неформальне спілкування, колега, який/яка має інвалідність, сам/сама захоче поділитися з вами життєвим досвідом.
Що саме дійсно потрібно знати?
Може про те, що зустрічі краще планувати трохи пізніше. Може, що після двох годин роботи колезі потрібна перерва. Можливо, що документи мають бути доступними для зчитувача з екрана або що стіл треба переставити, а на важливу розмову закласти більше часу.
Тобто про те, що робочий процес можна організувати трохи інакше — не гірше, не простіше, а зручніше й ефективніше для забезпечення участі дійсно всіх.
Керівнику важливо знати, як спланувати роботу. Команді — як взаємодіяти. Роботодавцю — які розумні пристосування забезпечити.
А от діагноз з яким живе людина, подробиці лікування чи історія травми не є спільною власністю колективу.
Тому, кожна людина сама вирішує, що розповідати про себе. Де поставити крапку. Кого впустити далі. І якщо якусь особисту інформацію хочуть повідомити команді.
Бо наша повага починається не з уміння правильно говорити про інвалідність. Вона починається з визнання: це не наша історія, щоб розповідати її замість іншої людини.
Інвалідність не має ставати головною темою кожної розмови. Але й потреби людини не мають залишатися непоміченими.
Між цікавістю та байдужістю є простір професійної взаємодії. У ньому не розпитують про особисте без дозволу, але уважно запитують:
«Що потрібно змінити, щоб ми могли добре працювати разом?»
Іноді саме з цього запитання починається справді доброзичлива командна робота.
Публікацію підготовлено в межах проєкту «Шлях реабілітації: від області до громади», який реалізують TRUE. Реабілітація травм для України, Пацієнти України та Protez Hub за підтримки Бельгійського агентства з міжнародного співробітництва Enabel in Ukraine та у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України і Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю.
За матеріалами офіційної сторінки Радниці – уповноваженої Президента України з безбар’єрності Тетяни Ломакіної
Місцева рада безбар’єрності при виконавчому комітеті
Обухівської міської ради Київської області
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб