ПАМ’ЯТІ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ Дмитра Олександровича Анащенка

Обухівська громада провела в останню путь Захисника України Дмитра Олександровича Анащенка.

Рідні, друзі, побратими та жителі громади прийшли, щоб віддати останню шану мужньому воїну, який до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та Україні.

Відтепер Дмитро Анащенко — у Небесному строю поруч зі своїми побратимами, які віддали життя за свободу і незалежність нашої держави.

Його земний шлях завершився 6 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання із захисту України в районі населеного пункту Новоіванівка Запорізької області.

Але за кожним Захисником стоїть не лише дата загибелі. Стоїть ціле життя — родина, праця, мрії, любов, друзі, побратими, спогади. Саме таким — живим, щирим, мужнім і працьовитим — назавжди залишиться у пам’яті рідних і всіх, хто його знав, Дмитро Олександрович Анащенко.

Дмитро Олександрович народився 14 листопада 1972 року в місті Торецьку Донецької області.

Після закінчення школи пройшов строкову військову службу. Після демобілізації здобув професійну освіту за спеціальністю «тракторист».

Після навчання разом із родиною переїхав до села Серебрянка Донецької області, де працював за фахом. Згодом захопився сільським господарством, створив власну невелику ферму, де займався розведенням великої рогатої худоби. Він любив працювати на землі, дбати про своє господарство та створювати добробут для своєї родини.

З початком повномасштабного вторгнення росії Дмитро Олександрович подбав про безпеку своєї сім’ї та вивіз рідних до нашого міста Обухова. Сам же став на захист України, вступивши до лав Збройних Сил України.

Із 2023 року Дмитро Олександрович безпосередньо брав участь у бойових діях на Сумському, Харківському, Донецькому, Херсонському та Запорізькому напрямках. Двічі проходив військове навчання в Німеччині.

На початку служби Дмитро був водієм бронетранспортера. За час військової служби двічі отримував поранення. Проте після лікування та реабілітації щоразу повертався до війська, своїх побратимів і виконання бойових завдань.

Після одного з поранень був переведений на посаду мінометника, а згодом став майстром гармати артилерійського взводу 153-ї окремої механізованої бригади.

Серед побратимів мав позивний «Трактор» — символічний для людини, яка все життя була пов’язана з технікою, землею та працею.

За успішне виконання бойових завдань у 2025 році Дмитро Олександрович був нагороджений Відзнакою Міністра оборони України – Залізним хрестом. Також мав нагрудний знак «Ветеран війни».

Навіть у складних умовах військового життя Дмитро знаходив час для того, що приносило йому радість. У лавах ЗСУ він відкрив для себе захоплення музикою — грою на гітарі та гармошці.

Дмитро Олександрович був мужнім, добрим і щирим чоловіком, надійною опорою для своєї родини. Він любив життя, свою землю, працю і людей, які були поруч.

Для рідних він назавжди залишиться люблячим чоловіком і батьком, для друзів — щирим і добрим товаришем, для побратимів — надійним воїном, на якого можна було покластися.

Сьогодні його немає поруч. Але залишилися його справи, його музика, його добрі вчинки, спогади рідних і друзів, вдячність побратимів і пам’ять громади.

Обухівська громада висловлює щирі співчуття дружині Тетяні, сину Олександру, доньці Катерині та її родині, брату Олександру, усім рідним, близьким, друзям і побратимам Дмитра Олександровича.

Неможливо словами зменшити біль від цієї непоправної втрати. Нехай любов рідних, підтримка друзів і побратимів допомагають пережити цей невимовний біль.

Дмитро Анащенко віддав найдорожче — своє життя за Україну, за її свободу, за мирне майбутнє своїх рідних і кожного з нас.

Відтепер Дмитро Анащенко — у Небесному строю. Поруч із тими, хто, як і він, віддав найдорожче за Україну.

Нехай світла пам’ять про Захисника назавжди залишиться у серцях усіх, хто його знав і любив.

Вічна пам’ять і слава Захиснику України Дмитру Анащенку!

Герої не вмирають.