Обухівська міська рада

 Меню
CLOSE

Податкові новини Київщини

Податковий комплаєнс: сучасна система управління податковими ризиками для прозорого партнерства з бізнесом

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що впровадження сучасної системи управління податковими ризиками є важливим етапом реформування податкової системи України та одним із ключових напрямів реалізації Національної стратегії доходів.

В основі цієї системи лежить податковий комплаєнс – сучасний підхід до адміністрування податків, який успішно застосовується у країнах Європейського Союзу. Його головна мета – створення умов, за яких більшість платників добровільно та своєчасно виконує свої податкові обов’язки, а контрольні заходи спрямовуються насамперед на сфери з найбільшими ризиками.

У межах реалізації експериментального проєкту ДПС проводить системний аналіз податкових ризиків, визначає їх причини та розробляє ефективні механізми їх мінімізації. Такий ризик-орієнтований підхід дає змогу:

– підвищувати рівень добровільного виконання податкових обов’язків;
– удосконалювати систему управління податковими ризиками на основі сучасних аналітичних інструментів;
– зміцнювати партнерські відносини та довіру між податковою службою і платниками податків. Важливою складовою цього процесу є постійний діалог із бізнесом та громадськістю.

ДПС регулярно проводить зустрічі з представниками бізнес-асоціацій, експертного середовища та громадських організацій, під час яких обговорюються практичні питання застосування податкового законодавства та напрацьовуються пропозиції щодо вдосконалення системи управління податковими ризиками.

Отримані пропозиції враховуються під час розвитку ризик-орієнтованої моделі роботи ДПС, що передбачає аналіз інформації з різних джерел, своєчасне виявлення потенційних податкових ризиків, визначення заходів реагування та формування пріоритетних напрямів подальшої роботи.

Запровадження податкового комплаєнсу сприяє створенню прозорого, передбачуваного та справедливого податкового середовища, у якому сумлінні платники отримують комфортні умови для ведення діяльності, а державна податкова служба концентрує свої ресурси на попередженні ризикових порушень, а не на зайвому адміністративному навантаженні для бізнесу.

Матеріали за посиланням https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1037543.html

Виплата зарплати нерезиденту в іноземній валюті: як визначити базу оподаткування

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє наступне. Якщо заробітна плата найманому працівнику – нерезиденту нараховується та виплачується в іноземній валюті, для визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб застосовується офіційний курс Національного банку України, що діє на дату нарахування доходу, а не на дату його виплати.

Податковий кодекс України встановлює, що доходи, вартість яких визначена в іноземній валюті, під час нарахування перераховуються у гривні за офіційним курсом Національного банку України, який діє на момент нарахування таких доходів.

Водночас доходи нерезидентів, отримані з джерелом їх походження в Україні, оподатковуються за правилами та ставками, установленими для резидентів, якщо інше не передбачено нормами Податкового кодексу України.

Оскільки базою оподаткування ПДФО є нарахована заробітна плата, саме її гривневий еквівалент, визначений за курсом Національного банку України на дату нарахування, використовується для обчислення податку.

Виплата заробітної плати в іноземній валюті окремим категоріям працівників – нерезидентів здійснюється у випадках та порядку, визначених Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Отже, якщо заробітна плата працівнику – нерезиденту нараховується та виплачується в іноземній валюті, база для нарахування податку на доходи фізичних осіб визначається шляхом перерахунку такого доходу у гривні за офіційним курсом Національного банку України, що діє саме на дату нарахування заробітної плати.

Матеріали за посиланням https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1037540.html

Імпортуєте послуги від нерезидента? Не забувайте про валютний нагляд

Операції з імпорту послуг підлягають валютному нагляду так само, як і операції з імпорту товарів.

Для цілей валютного законодавства такі послуги прирівнюються до товарів. Закон України «Про валюту і валютні операції» передбачає, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність». А цей Закон відносить до товарів не лише продукцію, а й роботи, послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права.

Саме тому українським підприємствам, які активно користуються послугами нерезидентів – консультаційними, маркетинговими, транспортними, ІТ-послугами, рекламними, інжиніринговими та іншими, – варто враховувати, що такі операції також перебувають під валютним наглядом.

Що потрібно пам’ятати

Якщо резидент здійснив авансовий платіж нерезиденту за послуги, перебіг граничного строку розрахунків розпочинається з дня такого платежу. На сьогодні під час дії воєнного стану цей строк становить 180 календарних днів.

Це означає, що протягом цього строку послуги мають бути фактично надані, а резидент повинен мати документи, які підтверджують їх отримання.

Якщо послуги не будуть фактично отримані у встановлений строк, до резидента може бути застосована відповідальність, передбачена статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Під час документальної перевірки оцінюються умови зовнішньоекономічного договору та документи, що підтверджують фактичне отримання послуг: акти, інвойси, платіжні документи, регістри бухгалтерського обліку та інші первинні документи.

Як мінімізувати ризики

Перед здійсненням авансової оплати рекомендуємо:
визначити реалістичні строки виконання договору;
перевіряти банківські реквізити нерезидента, особливо у разі отримання повідомлення про їх зміну;
своєчасно оформлювати документи, що підтверджують отримання послуг;
контролювати дотримання граничного строку розрахунків.

Якщо стає очевидним, що нерезидент не зможе виконати договір у встановлений строк, не варто чекати його закінчення. Законодавством передбачені механізми, які за визначених умов дозволяють уникнути нарахування пені, зокрема:
отримання висновку Міністерства економіки України про продовження граничних строків розрахунків;
документальне підтвердження форс-мажорних обставин;
звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента.

Водночас кожна із зазначених підстав застосовується виключно у випадках та порядку, визначених статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Зокрема, документальне підтвердження форс-мажорних обставин оцінюється з урахуванням причинно-наслідкового зв’язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов’язань.

Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути порушень валютного законодавства та фінансової відповідальності.

Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1037943.html

Для окремих ліцензій на тютюн і пальне запроваджено зазначення кадастрових номерів

У ліцензіях на право вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини та зберігання пального для власного споживання та/або промислової переробки зазначатимуться кадастрові номери земельних ділянок (у разі відсутності поштової адреси місця зберігання).

Такі зміни внесено Законом України № 4536-IX до Закону України № 3817-IX.

Зокрема, у разі відсутності поштової адреси місця зберігання тютюнової сировини або пального у ліцензіях на право:
– вирощування тютюну зазначатимуться кадастрові номери земельних ділянок, на яких вирощується тютюн та зберігається тютюнова сировина;
– ферментації тютюнової сировини – кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається тютюнова сировина;
– зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається пальне.

Для реалізації цих змін Кабінет Міністрів України постановою від 15 липня 2026 року № 924 вніс відповідні зміни до постанови № 374, якою затверджено порядки ведення відповідних реєстрів ліцензіатів та форми документів, пов’язаних із ліцензуванням.

Зокрема, оновлено:
– порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
– порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального;
– порядки заповнення заяв щодо ліцензій на право вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини та зберігання пального;
– витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (щодо ліцензій на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини);
– витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (щодо ліцензій на право зберігання пального).

Довідково
Закон України від 16 липня 2025 р. № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».
Закон України від 18.06.2024 № 3817-IХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Постанова Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».
Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2026 № 924 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2025 р. № 374».

Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1037950.html