Сьогодні, 22 липня, в цей скорботний та важкий для всіх нас день ми зібрались на площі, щоб вшанувати пам’ять та провести в останню путь нашого захисника, мужнього воїна Сподинського Захара Володимировича.
Хоробрість, відвага, самопожертва наших захисників та захисниць – це прояви справжнього героїзму, що має різний вік, різне походження – адже на лінії фронту стоять насмерть воїни як із західних, так і з центральних, східних регіонів України. Саме військовий героїзм наших бійців дає Україні змогу стояти, битися, відповідати ворогу й досягати успіху в боях.
Але жорстока війна завдає нищівних наслідків, забираючи життя найкращих воїнів української держави, вірних синів та доньок України.
Сподинський Захар Володимирович народився 1 лютого 1983 року в місті Покровськ Донецької області. Все дитинство Захара минуло в рідному місті. Там він закінчив школу, після чого вступив до професійно-технічного училища де здобув спеціальність кухаря. Згодом проходив строкову військову службу в місті Яворів Львівської області.
Професійний шлях був пов’язаний з робітничими професіями. Тривалий час працював на Покровському динасовому заводі. Він був надзвичайно працьовитим, відповідальним та мав багато друзів.
У червні 2024 року Захар приєднався до лав Збройних Сил України. Військові завдання виконував на посаді стрільця 1 стрілецького спеціалізованого відділення 1 стрілецького спеціалізованого взводу 60-тої окремої механізованої бригади.
Його служба проходила на найгарячіших напрямках Донецької та Дніпропетровської областей. Захар Володимирович мужньо та самовіддано захищав рідну Землю від російського агресора. Він користувався авторитетом серед побратимів, був хоробрим та безстрашним воїном.
18 листопада 2024 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області, Сподинський Захар Володимирович загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
Тривалий час Захар вважався зниклим безвісти. Лише після складної процедури ідентифікації ми мали можливість гідно попрощатися та провести в останню путь Захара Володимировича.
У пам’яті рідних, друзів і побратимів він назавжди залишиться доброю, щирою, милосердною людиною з великим серцем.
У глибокій скорботі ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Захара Володимировича.
Висловлюємо щирі співчуття батьку – Володимиру Миколайовичу, сестрі – Тетяні, а також всім рідним, близьким і побратимам воїна.
Світла і вічна пам’ять захиснику України!
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб
