БЕРЕЖІТЬ ВОДУ – ПІКЛУЙТЕСЯ ПРО МАЙБУТНЄ!

Вода – найважливіший елемент для всіх організмів, який відіграє неабияку роль в процесі життєдіяльності. Без води наше життя було б неможливим.
Люди ще здавна селилися біля води. Вони цінували її та ставилися як до безцінного природного дару.
Близькість водойми, було не тільки джерелом води для життя, а й робило процес життєдіяльності більш комфортним та ефективним.

Швидкі темпи економічного розвитку, індустріалізація призвели до зростання чисельності населення в містах (урбанізація), та як наслідок, до браку якісної води.
Населення використовувало для своїх потреб воду з колодязів, річок, відкритих водойм поряд з нечистотами вигрібних ям. Такий спосіб водопостачання та водовідведення завжди був потенційним джерелом різноманітних інфекційних захворювань.
У зв’язку з чим, воду населенню почали розвозити в бочках із джерел, які знаходилися за межами населених пунктів. Послуги таких водовозів були не безкоштовними та й не кожен пересічний громадянин міг дозволити собі таку розкіш.

Найкращим вирішенням проблеми із забезпечення міських жителів питною водою належного санітарно-гігієнічного рівня було будівництво централізованих водогонів з використанням води з артезіанських свердловин. Для людини важливо пити чисту воду, дихати чистим повітрям, вживати здорову їжу.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу.
Так, природні ресурси належать народові України, пити воду, митися, прати використовувати в інших побутових цілях – це все безкоштовно. А чому ж тоді водоканал безкоштовну воду продає, чому споживачі мають платити за воду?
Насправді населення і не платить за воду – вона безкоштовна.
Розберемося що ж продає водоканал.

Відповідно до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» централізоване питне водопостачання – господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об’єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов’язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.
Сам термін «централізоване питне водопостачання» розкриває суть питання, водоканал надає послугу із забезпечення споживачів питною водою, а плату отримує за витрати, які поніс водоканал під час доставки води до споживачів.
В оману може ввести той факт, що тариф на централізоване водопостачання та водовідведення встановлюється за кубічний метр.
«Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», що затверджені постановою КМУ від 05.07.2019 № 690 передбачено, що одиницею вимірювання обсягу спожитих послуг є кубічний метр, а не кубічний метр води.
Що ж насправді включає в себе плата за централізоване водопостачання, якщо починати з самого початку.

По-перше, це вибір джерела води, адже йдеться не про маленьке домогосподарство зі споживанням до 1 метра кубічного в день, а про тисячі м3. Окрім наявності такої кількості води, земельної ділянки, необхідно врахувати фактори якості, доступності води, екологічні, правові та інші моменти.
Процедура буріння свердловини передбачає оформлення багатьох документів та дозволів, від ідеї до експлуатації свердловини необхідно пройти багато етапів, такі як:
• оформлення земельного відводу;
• геологічне вивчення;
• отримання спеціального дозволу;
• проект на будівництво;
• буріння свердловин та відбір проб;
• реєстрацію паспортів на свердловини;
• дозвіл на спеціальне водокористування;
• план видобутку та витрат;
• видобування;
• ліцензія на право провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

По-друге, це побудова комплексу інженерних споруд, які призначені для забору води з свердловин, її очищення, контролю якості, зберігання та транспортування до споживачів.
По суті свердловина – це штучно створений отвір в землі, підняття води на поверхню потребує окремої інфраструктури (мережа водовідводів, підведення ліній електроенергії, облаштування санітарної зони) і що саме головне – це дуже енергоємний процес, оскільки потужність таких насосів рахується в тисячах Вт електроенергії.
Здається на цьому і все, проложити труби і водичка всупереч всім законам фізики по трубопроводам рухається до споживача, але це не так. По дорозі до споживачів, в залежності від відстані та рельєфу, вона проходить через насосні станції підкачки, через фільтрувальні станції тощо, потужність насосів та іншого обладнання вимірюються вже десятках тисяч Вт електроенергії.

На прикладі від ідеї до експлуатації свердловини, мабуть, всі вже уявили, що на етапі побудови комплексів інженерних споруд для забору води, її очищення, контролю якості, зберігання та транспортування – кількість дозволів, паперової роботи, матеріальних та трудових ресурсів задіяно в рази більше.
По-третє, необхідно постійно обслуговувати та ремонтувати цю інфраструктуру, щоб вона продовжувала працювати ефективно. Бурити нові свердловини, оновлювати водопровідні мережі, силові агрегати, електроустаткування, обслуговувати фільтри, проводити постійний моніторинг якості води, щоб гарантувати, що вона є безпечною для вживання. Це вимагає значних витрат ресурсів та зусиль персоналу.

Тож, кому здається, що послуга з централізованого водопостачання має бути безкоштовною, варто пам’ятати, що не все так просто, це енергоємний та трудомісткий процес, всі складнощі цього процесу неможливо описати, але ця робота проводиться завдяки неймовірним зусиллям та навичкам професіоналів.
Для порівняння вартості води: доочищена вода на розлив вартість 1,5-2 грн. за літр, або 1500 – 2000 грн. за м3, послуга з централізованого водопостачання 51,32 грн. за м3, або 5 копійок за літр – різниця є.
А чи приносить користь така доочищена вода? Декілька етапів очистки питної води можуть довести її до стану дистильованої. Така вода втамовує спрагу, але не насичує організм корисними мікроелементами.

Деякі споживачі власники (користувачі) індивідуальних (садибних) житлових будинків можуть зазначити, що «їм непотрібна дорога вода водоканалу, проб’ю свердловину біля хати глибиною метрів з тридцять і все, «я король ситуації»».
Глибина залягання води до 50 метрів – це ґрунтові води та полтавський горизонт по всій його площі поповнюється водою за рахунок атмосферних опадів. Вода одержувана з цього пласта вимагає хорошого очищення і знезалізнення.
Підняття температури повітря, збільшення випаровування води, зменшення опадів – це врешті ситуація, за якою ми всі спостерігаємо в реальному часі.
Все частіше з’являються повідомлення, що Україні загрожує дефіцит води у літній період через аномально теплу зиму. І це не заяви якихось безвідповідальних блогерів заради вподобайок чи переглядів, це висновки фахівців, науковців провідних інститутів України.

Тому, водоканал не може дозволити собі таку розкіш як «король ситуації» – дешевший варіант неглибоких свердловин, близькість водозабору до споживачів (як наслідок зменшення протяжності водопровідних мереж, кількості насосного та іншого обладнання), воду сумнівної якості і, головне, залежати від погодних умов. Відповідальність водоканалу неспівмірна у порівнянні з відповідальністю власників таких свердловин. А хто дійсно «король ситуації» – покаже час.

БЕРЕЖІТЬ ВОДУ – ПІКЛУЙТЕСЯ ПРО МАЙБУТНЄ!