ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!

Сьогодні Обухівська громада провела в останню путь мужнього Захисника України, сержанта, стрільця відділення, кулеметника 135-го окремого батальйону ТрО 114-ї бригади 55-річного ЮРІЯ ГОРБАХУ.

Народився Юрій Володимирович 2 березня 1968 року у м. Обухів. Закінчив ЗОШ №1 ім. А. С. Малишка. Далі пішов навчатися до Ржищівського будівельного технікуму за спеціальністю «технік-будівельник».

Пройшов строкову службу в лавах армії на посаді командира відділення радіолокаційної станції.

Тривалий час працював на підприємствах Обухова:

з 1 серпня 1989 року в ТОВ «М-Квадро» (колишнє підприємство «Цегла-Трипілля») пресувальником стінових виробів у силікатному цеху;

у 1995-1998 рр. – майстром в Обухівському райсількомунхозі.

Потім знову повернувся на роботу до підприємства «М-Квадро».

Після повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну Юрій був мобілізований до лав ЗСУ з жовтня 2022 року. Пройшов навчання військовій справі в Новгород-Волинському. Потім був на службі під Васильковом. Потрапив до 135-го окремого батальйону територіальної оборони у 114-у бригаду. Він не мав сумнівів у тому, що потрібно йти обороняти рідну землю.

Як не мав цих сумнівів і його молодший брат Сергій, який першим пішов на фронт. І нині воює в Бахмуті. Він прибув з найзапеклішої лінії фронту, щоб попрощатися з рідним братом.
Юрій був в родині чуйний, щирий, душа компанії серед друзів. Дуже любив свою сім’ю, дітей та онуків. Захоплювався збиранням грибів, походами на природу. А найбільшою його пристрастю був футбол. Грав у багатьох футбольних командах Обухова, у ветеранській в тому числі.

На фронті Юрій показав себе сміливим та витривалим воїном. Відповідально виконував поставлені завдання на фронті, своїм прикладом мотивував молодих та допомагав їм у різних ситуаціях.

Життя мужнього Захисника України обірвалося 15 травня 2023 року в тяжкому бою у Бахмуті під час ракетно-артилерійського обстрілу.

Тривалий час дружина Юрія Олена займалася пошуками тіла свого чоловіка. Пройшовши досить складний шлях, їй вдалося це зробити.

Наш Герой повернувся додому, але на щиті, загинувши в бою як справжній патріот України.

Низько вклоняємося за подвиг в ім’я Батьківщини!

Його жертва, як і жертви усіх полеглих українських воїнів, не є марними. Вони боролися за Україну!

Щирі слова співчуття висловлюємо рідним загиблого: матері Надії Павлівні, брату Сергію, дружині Олені, сину Євгенію, доньці Анастасії, онукам, усім близьким, друзям, колегам, побратимам.

Нехай світлий спомин про Юрія назавжди залишиться у нашій пам’яті та у вдячних серцях кожного з нас.

Вічна шана та низький уклін!