ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ 87 РОКОВИНИ НАЙСТРАШНІШОГО ГОЛОДОМОРУ 1932-33 рр.

190

День пам’яті жертв голодоморів – щорічний національний пам’ятний день в Україні, який відзначаємо в четверту суботу листопада.

Цьогоріч Україна та світ вшановуватимуть невинно вбитих голодом у 1932–33 роках українців 28 листопада.

Традиційно в 16:00 ми запалимо свічки у вікнах своїх будинків та біля меморіалів пам’яті жертв Голодомору в усій Україні та за кордоном.

Упродовж десятиліть Голодомор замовчувався. Дослідження цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття, а після 1998 року ми отримали можливість говорити та поширювати правду, аби цей злочин ніколи не повторився. І про нього заговорили не тільки як про факт, йому дали оцінку. Цю трагедію українського народу було визнано геноцидом. За масштабом, жорстокістю, цинізмом та організованістю з боку влади і наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства.

Це не просто історичне минуле нашого народу, це глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять його очевидців.

У ХХ сторіччі українці пережили три страшних голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Але наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом.

Терор голодом діяв в Україні протягом 22 місяців. Він забрав життя понад 7 мільйонів людей, а деякі історики говорять про 10 мільйонів. Щохвилини від штучного голоду помирало 26 людей. Зникали не лише сім’ї, а й цілі села.

І жахливість цієї трагедії важко собі уявити. У світовій історії не зафіксовано голоду, подібного до того, що випав тоді на долю України — однієї з найродючіших країн світу.

Згодом понад 20 країн визнали голод в Україні 1932-33 рр. геноцидом української нації.

Ці страшні сторінки історії не оминули і Обухівський край.

Голод почав відчуватися на Обухівщині вже восени 1932-го, а на весну та влітку 1933-го призвів до масового вимирання сільського населення. Вимирали родини, вулиці, кутки, було багато випадків людожерства. В Обухові голодною смертю помер кожен 4-й житель. На кладовищах і людських садибах поховано десятки селянських родин. До голодомору в Обухові було 3 кладовища, після нього з’явилося 32. Всього Обухівщина втратила більше 20 000 мешканців.

Традиційно щороку в цей день ми вшановуємо усіх невинно померлих від голодоморів на місцях поховання та пам’ятних місцях на Сліпаковому кладовищі, кладовищі по вул. Волошковій, біля Хреста жертвам Голодомору на розі вулиць Калинова і Трипільська.

А відтепер з’явився ще один пам’ятний знак на Снігирівському кладовищі на Яблуневому. В цей день також в церквах нашої громади пройдуть поминальні богослужіння.

Перебуваючи на цих священних місцях, кожен з нас переосмислює історію, її трагічні сторінки, і розуміє, як важливо, щоб ніколи не повторився цей жах, який мабуть і генетично залишився в пам’яті поколінь.

Наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам’ять про цих людей назавжди.

Коментарі