БЮЛЕТЕHЬ ЗАБРУДHЕHHЯ ПОВЕРХHЕВИХ ВОД HА ТЕРИТОРІЇ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА ІУ КВАРТАЛ 2019 РОКУ

Карта пунктів спостережень за якістю поверхневих вод на території Київської області

Забpуднення повеpхневих вод на теpитоpії Київської області у ІV кваpталі 2019 pоку

Спостеpеження за станом забpуднення повеpхневих вод за гідpохімічними показниками проводились на 7 pічках Київської області (Тетерів, Іpпінь, Унава, Десна, Тpубіж, Hедpа, Рось) та Київському і Канівському водосховищах. Відбіp пpоб води пpоводився у 15 пунктах, 27 ствоpах, 39 веpтикалях. Всього було відібрано і проаналізовано 75 проб води.

Стан забруднення річок. За даними спостережень середній вміст pозчиненого у воді кисню був у межах норми – від 6,72 до 13,4 мгО2/дм3.

Значення легкоокисних органічних речовин по (БСК5) на рівні 1,0-1,1 гранично допустимої концентрації (ГДК) зафіксовано у воді р. Унава вище м. Фастів та на р. Рось – м. Біла Церква.

У четвертому кваpталі відмічено забpуднення:
– азотом амонійним – на рівні 1,1 – 3,6 ГДК у більшості пунктів контролю, крім пунктів р. Недра – м. Березань, р. Рось – м. Богуслав;
– азотом нітритним – у межах 1,1 – 3,6 ГДК майже в усіх пунктах спостережень, крім пункту р. Тетерів – смт Іванків та р. Унава – м. Фастів;
– сполуками міді – у межах 1,0 – 3,0 ГДК, цинку – 1,2 – 1,9 ГДК, мангану – 1,4 – 2,1 ГДК на річці Ірпінь – смт Гостомель, р. Унава – м. Фастів, р. Десна – с. Літки, р. Рось – м. Біла Церква;

Вміст сполук заліза загального у межах від 1,0 до 2,6 ГДК відмічено у пунктах контолю р. Ірпінь – смт Гостомель, р. Унава – м. Фастів, р. Десна – с. Літки, р. Рось – нижче м. Біла Церква;

В усіх річках та пунктах Київської області, де проводились спостереження, середні концентрації хрому шестивалентного перевищували відповідні нормативи у 1 – 8 разів, фенолів (крім річок Тетерів та Недра) – у 1 – 3 рази.

Решта забруднювальних речовин, що визначалась, відповідала нормам рибогосподарського призначення (табл.1).

Порівняно з ІV кварталом 2018 р. спостерігалось зниження вмісту сполук міді у воді річок Унава (нижче м. Фастів) та Рось (створи 9 км та 1 км вище м. Біла Церква), сполук мангану – у річках Ірпінь, Унава, Десна, Рось (м. Біла Церква), сполук цинку – у р. Унава – вище м. Фастів, фенолів – у річках Тетерів, Рось (м. Богуслав).
Концентрації сполук азоту нітритного дещо зменшились у річках Тетерів, Трубіж (смт Баришівка), сполук азоту амонійного – у рр. Трубіж (смт Баришівка), Рось (м.Біла Церква).

Покращилась якість води у пунктах річок Київської області через зниження вмісту сполук хрому шестивалентного.

У річках Тетерів, Унава, Десна, Трубіж (м. Переяслав-Хмельницький) відбулось збільшення концентрацій сполук азоту амонійного, у р. Трубіж (м. Переяслав-Хмельницький), Недра, Рось – сполук азоту нітритного, у пунктах річок Унава, Десна – сполук заліза загального.

Водосховища. У Київському водосховищі у пунктах спостережень кисневий режим води був у межах норми – 10,9 – 13,1 мгО2/дм3 (табл.2).

Вміст азоту нітритного, нафтопродуктів, синтетичних поверхнево -активних речовин (СПАР) не перевищував рівня гранично допустимих концентрацій.
У пунктах контролю с. Страхолісся та с. Нові Петрівці величина легкоокисних органічних речовин (по БСК5) була у межах від 1,0 ГДК до 1,2 ГДК, сполук азоту амонійного – від 1,0 ГДК до 1,1 ГДК.

В усіх пунктах водосховища концентрації фенолів перевищували відповідні нормативи у 1,0 – 2,0 рази, сполук цинку – у 1,0 – 1,8 раза, мангану – у 1,5 – 3,0 раза, хрому шестивалентного – у 1,0 – 4,0 рази. На рівні ГДК зафіксовано вміст сполук міді.

Забруднення води сполуками заліза загального в діапазоні від 1,1 до 1,2 ГДК відмічалось в районі м. Чорнобиль

Порівняно з ІV кварталом 2018 р. знизився рівень забруднення сполуками міді, цинку, хрому шестивалентного в усіх пунктах Київського водосховища, сполуками азоту амонійного та сполуками мангану – у створах м. Чорнобиль та с. Нові Петрівці.

У водосховищі в районі Чорнобиля підвищились концентрації сполук заліза загального, у пункті с.Страхолісся – фенолів.

У Канівському водосховищі вміст розчиненого у воді кисню був у межах від 8,0 до 11,8 мгО2/дм3 (табл.2).

Вміст нафтопродуктів, СПАР не перевищував рівня відповідних ГДК.

Водосховище в усіх пунктах було забруднено фенолами та сполуками міді на рівні 1,0 – 2,0 ГДК, цинку – 1,0 – 5,2 ГДК, мангану – 1,0 – 8,0 ГДК, хрому шестивалентного – 1,0 – 11,0 ГДК.

Забруднення сполуками заліза загального у межах 1,0-1,6 ГДК відмічалось у створах м. Київ, азоту амонійного від 1,0 ГДК до 1,9 ГДК, азоту нітритного – від 1,0 ГДК до 3,6 ГДК у нижньому створі м. Київ та у створах Українки і Ржищєва

Середні концентрації легкоокисних органічних речовин (по БСК5) зафіксовані на рівні 0,4 – 0,9 ГДК.

Випадки високого забруднення(ВЗ) сполуками хрому шестивалентного у межах 10 – 11 ГДК (3 випадки) відмічено в усіх створах м. Українка.

Порівняно з ІV кварталом 2018 р. у пунктах контролю м. Українка та м. Ржищєва зафіксовано підвищення вмісту сполук азоту амонійного, у нижньому створі м. Київ та в районі м. Українка – сполук азоту нітритного, у створах Києва – сполук заліза загального.

Поряд з цим концентрації сполук міді, цинку, мангану дещо зменшились в усіх пунктах Канівського водосховища, сполук азоту амонійного – у створах м. Київ, сполук азоту нітритного – в районі Ржищєва.
Покращилась якість води через зниження вмісту сполук хрому шестивалентного у створах в межах міста та 6 км нижче м. Київ та у пунктах Українки і Ржищєва

Спостереження за екологічним станом водних об’єктів Київської області за гідробіологічними показниками проводилися на річці Рось, Київському та Канівському водосховищах.

Відбір проб здійснювався в 7-ти пунктах, в 14 створах, на 23 вертикалях. Спостереження виконувалися за показниками: фітопланктон, зоопланктон, макрозообентос, фітобентос (біоіндикація) та біотестування.

Річки. Фітопланктон р. Рось у створах міст Біла Церква та Богуслав у жовтні був багатим, спостерігалось «цвітіння» діатомових водоростей у всіх створах. Найбільших значень «цвітіння», як і влітку, досягало у верхньому створі м. Біла Церва (9 км вище міста) та у верхньому створі м. Богуслав. Значення біомаси водоростей у цих створах відповідали помірному ступеню цього процесу. У всїх інших створах спостерігалось «цвітіння» початкового ступеню. Стан донних безхребетних у верхньому створі також вказував на значне забруднення вод (4-й клас якості вод – забруднені води), у двох нижчерозташованих створах – стан і розвиток донних безхребетних відповідав 2 класу – чисті води (табл.3).

Водосховища. На Київському водосховищі проби відбирались лише у створах с. Страхолісся і с. Нові Петрівці. Найбільшого розвитку у середній і нижній частині водосховища у фітопланктоні за чисельністю, біомасою і видовою представленістю досягали діатомові водорості. Зоопланктонне угруповання Київського водосховища теж характеризувалось максимальними значеннями чисельності і кількості видів (до 35 видів).

На Канівському водосховищі у створі в межах м. Київ у жовтні (верт.0,9) спостерігалось «цвітіння» діатомових водоростей початкового ступеню. Розвиток планктонних угруповань в районі Києва був стійким та стабільним і відповідав осінньому сезону і температурі води. Домінуючою групою в складі альгофлори були β-мезосапробні водорості – індикатори помірного забруднення вод. Розвиток зоопланктонного угруповання відповідав сезонній динаміці. Ценоз був в основному представлений β-мезоолігосапробними коловертками та несапробними веслоногими ракоподібними. Значення індексу різноманітності Шеннона свідчили про відповідність розвитку фіто- і зоопланктону сезонним змінам.

За показниками розвитку зоопланктону у Канівському водосховищі визначався 2–3 клас якості вод, за фітопланктоном – 3.

Загалом стан водної екосистеми Київського і Канівського водосховищ за сукупністю гідробіологічних показників відповідав 3-му класу якості вод – помірно забруднені (табл.4).

Визначення хронічної токсичності вод (біотестування) на тест-об’єкті Ceriodaphnia affinis проводилось на р. Рось (м. Біла Церква, м. Богуслав) та на Київському і Канівському водосховищах.

На р. Рось та Київському водосховищі хронічну токсичну дію вод встановлено не було.

На Канівському водосховищі було встановлено токсичну дію вод на виживання та плодючість тест-об’єкта Ceriodaphnia affinis в районі міста Київ (створ в межах міста, верт. 0,1) 29 жовтня; на плодючість тест-об’єкта встановлена хронічна токсична дія вод у створі 6 км нижче міста Київ, (верт.0,5; 0,9) також 29 жовтня (табл. 5,6).

Таблиця 1. Стан забруднення річок окремими хімічними речовинами у ІV кваpталі 2019 p. за даними мережі спостережень Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського

Продовження таблиці 1

Таблиця 2. Стан забруднення Київського і Канівського водосховищ окремими хімічними речовинами у ІV кварталі 2019 року за даними мережі спостережень Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського.

Продовження таблиці 2

* Вертикаль: 0,1 – лівий берег; 0,5 – на середині водосховища; 0,9 – правий берег
** Горизонт: 1 – поверхневий; 2- придонний.
*** Розчинений кисень в пробі води не повинен бути менш 4,0 мгО2/дм3 у будь-який період року.

Таблиця 3. Стан річок за основними гідробіологічними показниками в IV кварталі 2019 року за даними мережі спостережень Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського

Таблиця 4. Стан водосховищ за основними гідробіологічними показниками в IV кварталі 2019 року за даними мережі спостережень Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського

Продовження таблиці 4

* – Вертикаль:
0,1 – лівий берег,
0,5 – на середині водосховища
0,9 – правий берег.

**- Шкала оцінки якості води за Пантле та Букком /ІС/

Таблиця 5. Результати визначення хронічної токсичності вод на річці Рось у IV кварталі 2019 р. за даними мережі спостережень Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського

Примітка: При від’ємних значеннях критерію Стьюдента (кС) середня арифметична кількість Ceriodaphnia affinis в досліді вища за середню арифметичну кількість в контролі (питна вода), при нульовому значенні (кС) середня арифметична кількість C.affinis в досліді та контролі однакова. При значеннях (кС) від 0 до 2,10- зменшення середньої арифметичної кількості C.affinis в досліді порівняно з контролем, яке не свідчить про токсичність вод. При значеннях (кС) рівних або більших 2,10 середня арифметична кількість C.affinis в досліді менша ніж в контролі. При значенні (кС) рівному або більше 2.10 – вважається статистично вірогідною різниця між результатами біотестування у досліді та контролі. Тобто спостерігається вірогідне зменшення кількості живих церіодафній і (або) зменшення кількості новонароджених особин у досліді порівняно з контролем. На цій підставі роблять висновок про те, що проба води чинить токсичну дію.
*** позначається при 100 % виживаності вихідних самок у досліді.

Таблиця 6. Результати визначення хронічної токсичності вод на водосховищах (фактичне значення критерію Стьюдента за виживаністю/за плодючістю) в IV кварталі 2019 року за даними мережі спостережень Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського

Київське водосховище

Канівське водосховище

Канівське водосховище

Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського
Державної служби України з надзвичайних ситуацій