Пріоритетом для будь якої держави має бути дотримання прав і свобод людини. У 1991 році Україна, стала незалежною державою, зробила перший крок на шляху до ствердження демократичності, верховенства права.
Так, в Конституції України окремий розділ присвячено правам і свободам людини і громадянина. Стаття 21 Конституції України визначає, що всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Дотримання прав і свобод особи стало одним з найважливіших пріоритетних принципів незалежної української держави. В Україні вже традиційним стало щорічне проведення заходів до Всеукраїнського тижня права, запровадженого наказом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.11.2019 № 1149, та рекомендації Міністерства юстиції України про проведенню заходів, передбачених планом заходів з проведення Всеукраїнського тижня права у 2019 році.
Україна ратифікувала більшість найважливіших міжнародних актів в сфері прав людини – Загальну декларацію прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Факультативний протокол до нього 1966 р., Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р., Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р., Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 р., Конвенцію про права дитини 1989 р., Конвенцію ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 р. та інші.
Відповідно до статті 22 Основного Закону держави права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, права не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Ч.3 статті 22 Конституції України підкреслює, що за прийняття нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
До особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України відносять:
– право на життя (стаття 27 КУ);
– право на повагу своєї гідності (стаття 28 КУ);
– право на особисту свободу і недоторканість (ст.29 КУ);
– право на таємницю особистого життя (ст.ст. 31, 32, 51, 52 КУ);
– право на недоторканість житла (ст. 30 КУ);
– свобода світогляду і віросповідання (ст. 35 КУ);
– свобода пересування та право вільного вибору місця проживання (ст. 33 КУ);
– право знати свої права (ст. 59 КУ);
– право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної і моральної шкоди, завданої органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (ст. 56 КУ);
– право на судовий захист своїх прав (ст. 55 КУ);
– право на правову допомогу (ст. 56 КУ);
– свобода від зобов’язання виконувати явно злочинні розпорядження і накази (ст. 60 КУ).
У зв’язку з проведенням на сході України антитерористичної операції, яка, на жаль, продовжується вже не перший рік, питання захисту прав учасників АТО, членів їх сімей, внутрішньо переміщених осіб та постраждалих внаслідок зазначеної операції на сьогоднішній день є одним із найважливіших напрямків діяльності держави.
На сьогоднішній день чинним законодавством передбачено чимало актів, які в різній мірі передбачають захист прав та інтересів, надання матеріальної допомоги, пільг та інше соціальне забезпечення учасникам АТО та членам їх сімей.
Указом Президента України від 25.08.2015 року №501/2015 затверджено Національну стратегію у сфері прав людини, прийняття якої зумовлено необхідністю вдосконалення діяльності держави щодо утвердження та забезпечення прав і свобод людини, створення дієвого механізму захисту в Україні прав і свобод людини, вирішення системних проблем у зазначеній сфері.
Також основним нормативно-правовим актом який регулює дане питання, є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якого учасників АТО було прирівняно до учасників бойових дій.
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, встановлені ст.12 Закону України « Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 року.
Питання соціального захисту учасників антитерористичної операції, учасників Революції Гідності, членів сімей Героїв Небесної Сотні та загиблих учасників антитерористичної операції регулюються також Указом Президента України “Про додаткові заходи щодо соціального захисту учасників антитерористичної операції” від 18 березня 2015 року № 150/2015, Кодексом законів про працю України, законами України “Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей”, “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про реабілітацію інвалідів в Україні”, “Про відпустки” та іншими нормативними актами.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлюються гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб. Цей закон був визнаний міжнародними організаціями та українськими правозахисниками як прогресивний і такий, що відповідає міжнародним стандартам у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до ст. 1 зазначеного закону, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Також, чинним законодавством України внутрішньо переміщеним особам надано можливість отримання різних видів соціальних допомог, пенсій та інших соціальних виплат за місцем фактичного проживання.
При зверненні до органів Пенсійного фонду такі особи мають право:
– звертатися до органів Пенсійного фонду особисто або через представника, повноваження якого оформлено у встановленому законом порядку;
– одержати відповідь про результати розгляду звернення в обраний ними спосіб (усно, в письмовій та/або електронній формі);
– ознайомлюватись з матеріалами пенсійної справи, отримувати виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії, про періоди страхового стажу та заробітної плати, яка врахована при розрахунку пенсії, копії документів, які знаходяться в пенсійній справі;
– безоплатно отримувати інформацію про особу, що обробляється Пенсійним фондом;
– отримувати консультації та роз’яснення щодо застосування законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, пенсійне забезпечення, у тому числі щодо прав та обов’язків платника єдиного внеску та застрахованої особи;
– інші права, визначені чинним законодавством.
Органи Пенсійного фонду України забезпечують реалізацію зазначеного права шляхом:
– стаціонарного (особистий прийом, громадські приймальні) або виїзного прийому громадян;
– надання послуг в електронній формі з використанням технологій віддаленого доступу (веб-технологій) та автоматизованої передачі і обробки інформації;
– дистанційного обслуговування громадян (через Контакт-центр Пенсійного фонду України та «гарячі» телефонні лінії органів Пенсійного фонду).
Будь-які рішення, дії чи бездіяльність органів ПФУ чи їх посадових осіб можуть бути оскаржені до вищестоящих органів Пенсійного фонду України, правоохоронних органів, Кабінету Міністрів України, Президента України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Державою також гарантовано кожному право на відновлення порушених прав в національних судах та Європейському суді з прав людини.
Реалізація конституційних прав і свобод людини й громадянина неможлива без ефективної організаційно-виконавчої діяльності державних органів і посадових осіб.
Серед таких органів не є винятком і органи Пенсійного фонду України. Одним із основних пріоритетів Пенсійного фонду України є реалізація конституційного права громадян на звернення, підвищення якості обслуговування та захисту прав людини з питань, що стосуються діяльності Пенсійного фонду України.
Головний спеціаліст – юрисконсульт відділу
представництва інтересів в судах та інших
органах №2 юридичного управління Головного
управління Пенсійного фонду України у Київській області Н.ЩЕРБАК
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб
Коментарі