У ХХ сторіччі українці пережили три страшних голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Але наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом.
Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, був свідомою і цілеспрямованою політикою сталінського уряду.
Упродовж десятиліть Голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття.
Понад 20 країн визнали голод в Україні 1932-33 рр. геноцидом української нації. Він забрав життя понад 7 мільйонів людей — це страшна частина родинної історії майже кожного сучасного українця. А деякі історики підраховують і значно більші цифри – до 10 мільйонів. Щохвилини від штучного голоду помирало 26 людей. Зникали не лише сім’ї, а й цілі села.
І жахливість цієї трагедії важко собі уявити. У світовій історії не зафіксовано голоду, подібного до того, що випав тоді на долю України — однієї з найродючіших країн світу. Такої кількості жертв не було навіть на війні. Дійсно, радянський режим вів кровопролитну війну з власним народом.
Страшна трагедія не оминула і наш рідний край.
Голод почав відчуватися на Обухівщині вже восени 1932-го, а на весну та влітку 1933-го призвів до масового вимирання сільського населення. Вимирали родини, вулиці, кутки, було багато випадків людожерства. Це була найстрашніша трагедія для усіх жителів.
В Обухові голодною смертю помер кожен 4-й житель. На кладовищах і людських садибах поховано десятки селянських родин. До голодомору в Обухові було 3 кладовища, після нього з’явилося 32.
Всього Обухівщина втратила майже 20 000 мешканців.
23 листопада ми вшанували наших земляків, які стали жертвами страшного Голодомору 1932 — 1933 років. На міських кладовищах на розі вулиць Калинова й Трипільська, на вул. Волошкова та на Сліпаковому кладовищі (вул. Васильківська) були проведені мітинги-реквієми з покладанням квітів до пам’ятних місць.
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб
Коментарі