Сьогодні Обухівська громада зібралась, щоб провести в останню путь сина України, мужнього захисника, палкого патріота Клочкова Олега Миколайовича, який віддав своє життя у бою за Батьківщину.
Олег – один з тих незламних воїнів, які поклали своє життя на вівтар свободи за майбутнє нашої незалежної держави, за гідне життя нових поколінь вільних українців, за мирне небо над Україною.
Ми вшановуємо кожного українського воїна, хто бореться з рашизмом. Віримо, що міць ЗСУ є запорукою існування держави. Схиляємо голови у скорботі та разом з усією громадою, висловлюємо щирі співчуття родині Олега Клочкова. Адже кожний загиблий воїн – це болючий шрам для нас усіх. Таким є трагічний світ війни.
Вічна слава воїну Олегу та всім захисникам нашої держави, що повернулись до рідного дому на щиті.
Клочков Олег Миколайович народився 25 травня 1975 року на мальовничій Черкащині в селищі міського типу Катеринопіль.
Олег змолоду пов’язав своє життя з картонно-паперовою промисловістю, успішно працюючи на підприємствах цієї галузі у різних містах та маючи спеціальність інженера-технолога хімічної технології переробки деревини та рослинної сировини, яку здобув, закінчивши Київський політехнічний інститут.
На Обухівщину родина переїхала понад 12 років тому і наше місто стало рідним для Олега.
З 2011 року Олег почав працювати на Київському картонно – паперовому комбінаті старшим машиністом картонного виробництва. Серед колег мав незаперечний авторитет, його поважали та цінували.
Понад усе на світі Олег любив свою родину. Був життєрадісним та активним, добрим до людей. Він дуже хвилювався з приводу того, що не розмовляв українською мовою, якою так щиро захоплювався.
Високе почуття патріота спонукало його у перші дні повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну піти добровольцем захищати рідну Батьківщину.
Життя складалося таким чином, що місця проживання змінювалися і доля подарувала Олегу можливість познайомитися з чудовим краєм славнозвісної Таврії, а саме: з містом Олешки на Херсонщині, що славиться останнім оплотом Запорізької Січі та єдиною пустелею у Європі. Він був закоханий у цю місцевість, уся неосяжна Україна, кожен її куточок,
були дорогими для нього, і найзаповітнішою мрією Олега була мета звільнити рідний край від агресора.
Короткотривале життя 48-річного солдата батальйону аеродромно-технічного забезпечення Клочкова Олега Миколайовича обірвалося 10 листопада 2023 року під час штурму ворожих позицій та ведення стрілецького бою.
Сталося це в районі населеного пункту Кринки Херсонської області поблизу його улюбленого міста Олешки.
Олег був справжнім патріотом, який до останнього подиху виконував свій громадянський обов’язок справжнього чоловіка – боронити рідну Батьківщину.
Щирі слова співчуття батькам Миколі Григоровичу та Валентині Михайлівні, дружині Ользі та синам Євгенію й Андрію, колегам, друзям, побратимам, усім, хто знав і поважав загиблого.
Вічна шана та низький уклін за подвиг в ім’я України!
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!
Коментарі