Вічна пам’ять Герою!

Триває тяжка повномасштабна війна з російським окупантом. Гинуть найкращі сини і доньки України. А ми з болем та великою скорботою проводжаємо їх в останню путь.

Сьогодні 27 жовтня Обухівська громада навіки попрощалася із захисником України, справжнім патріотом та мужнім воїном, старшим сержантом, командиром бойової машини, командиром відділення 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону Ігнатовим Григорієм Григоровичем.

Мужній і відчайдушний воїн, кмітливий й відповідальний солдат, добрий до рідних та непримиримий до ворогів.

Григорій був яскравим уособленням справжнього чоловіка, який свідомо робить свій вибір та готовий віддати за нього своє життя. Він зробив свій вибір впевнено й безстрашно: до останнього подиху захищати рідну землю. Жив одним днем, не боявся дивитися смерті у вічі.

Народився Григорій у далекому Казахстані, а невдовзі його родина переїхала в Україну. Можливо саме тому, ставши через багато років справжнім воїном, захисником, він взяв собі позивний «Казах», при цьому до глибини душі люблячи рідну Україну. Адже тут пройшли його дитячі та юнацькі роки.

Навчався в ЗОШ 3. Працювати почав рано. Опанував багато робочих професій, які стали йому в пригоді під час будівельної діяльності. Також займався охоронною діяльністю та працював у сфері патрулювання.

Коли Україна стала на тернистий шлях великої боротьби з російською федерацією за свою незалежність та свободу, Григорій був одним з перших в рядах добровольців у найскладніших ділянках східного фронту під час АТО/ООС.

Починаючи з 2015 року пройшов у складі 25-го батальйону «Київська Русь» Авдіївку, Маріуполь, Широкине, Бахмут. Ось де загартовувалася його міць, як солдата та духовна сила патріота.

За увесь час перебування на фронті був чотири рази поранений, мав контузію, але завжди повертався до побратимів на фронт.

Там його і застала повномасштабна війна з російським нелюдом-окупантом, якого він ще з 2015 року нещадно бив на сході країни.

Маючи великий військовий досвід, хорошу фізичну підготовку, бойові навички та неабияку силу характера, Григорій був прикладом для своїх товаришів.

Але, на жаль, тяжка і невблаганна доля забрала його життя, залишивши нестримний біль та розпач для рідних людей, велику втрату для побратимів, громади та усієї України.

Загинув Григорій 23 жовтня 2023 року під час обстрілу взводного опорного пункту поблизу села Першотравневе під Куп’янськом на Харківщині.

Без його опори та підтримки залишилися мама Ольга Григорівна, син Давид та сестра Катя. Без вірного побратима залишилися його фронтові друзі.

Схилімо низько голови перед святим подвигом Героя! Вічна пам’ять та шана!

Найщиріші слова співчуття усім рідним, близьким, друзям та побратимам загиблого.

Герої не вмирають! Вони продовжують захищати нас з небес.

Григорій Ігнатов був нагороджений:

• Медаль «Захиснику Вітчизни»
• Медаль «За оборону рідної держави»
• Почесна відзнака «Учасник бойових дій»
• Нагрудний знак «Гідність та честь»
• Нагрудний знак «25-й батальйон «Київська Русь»
• Почесна відзнака «Учасник АТО»
• Почесна відзнака «За оборону Маріуполя»
• Медаль «За участь в антитерористичних операціях»
• Медаль «Ветеран війни»
• Медаль «За жертовність і любов до України»
• Почесний нагрудний знак «Обов’язок виконано з честю»
• Подяка Київського міського голови Віталія Кличка за вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток столиці України – міста Києва, сумлінну працю та високий професіоналізм.