ОБУХІВ ПОПРОЩАВСЯ ЗІ СВОЇМ ГЕРОЄМ

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ!

Сьогодні 11 травня Обухівська громада навіки попрощалася із захисником України, 37-річним солдатом 135-го окремого Тербату Обухівського району Сергієм Бранішем.

Він загинув 5 травня 2023 року під час ракетно-артилерійського обстрілу в найгарячішому місці на сході – місті Бахмут на Донеччині.

Україна, Обухівщина втратила свого сина, який був відданий своєму військовому обов’язку до останнього подиху життя.

Народився Сергій 1 січня 1986 року в населеному пункті Каланчак Херсонської області. Згодом родина переїхала на Обухівщину.

В Обухові він навчався в 3-й та 5-й загальноосвітніх школах. Далі була військова служба в армії за місцем дислокації у Києві, якій передувало навчання у центрі «Десна».

Після армії Сергій працював тривалий час на будівництві.

Коли у 2014 році росія по суті розпочала проти України війну, називаючи її «спецоперацією» та загарбала Крим, Сергій без вагань пішов добровольцем на фронт. Ніс службу кулеметником у 11-му батальйоні територіальної оборони «Київська Русь».

А потім після повномасштабного вторгнення рашистів Сергій знову став на захист Батьківщини. Був призваний до війська 25 лютого 2022 року. Воював в найгарячіших точках фронту – Дебальцево, Донецьк, Іловайськ, Слов’янськ, Горлівка.

У нього був позивний «Булат». Сергій дуже добре володів різними видами зброї, навіть навчав побратимів цьому військовому ремеслу. Один з його товаришів згадує:
«Булат, був завжди готовий допомогти та підказати по військовій справі. Він перший взяв на себе ініціативу та організував нам, солдатам без досвіду – стрільби. Першій мій досвід стрільби з АК-74, був під його керівництвом. Він з першого разу навчив мене стріляти «чергами» та по окремим цілям, що дуже мотивувало мене до подальших кроків на службі. Так він відносився до кожного, хто хотів отримати пораду чи допомогу у військовій справі. Таким він був на полі бою, й в перервах між боями, в простому житті підрозділу. Усе, що в нього було з продуктів, ділився та роздавав побратимам. Завдяки йому я зрозумів, що немає кращої моделі суспільства, ніж військовий підрозділ, бо саме тут можна відчути, що чим більше ти віддаєш на спільну справу та якщо твоїм користуються інші, тим краще буде тобі служити, воювати і жити; чим краще себе відчуває твій ближній – тим краще в цілому буде й тобі!

Таким був Булат. Завжди був готовий розділити себе для всіх, хто поруч… Так і сталося, і він розділив себе для нас всіх на цій війні, у Місті-Фортеці, Бахмут…»

Невблаганна доля розпорядилася так, що 05.05.2023 року в найпекельнішому місці – у Бахмуті Сергій був смертельно поранений під час ракетно-артилерійського обстрілу.

Вічна пам’ять та низький уклін справжньому патріоту, мужньому захиснику Батьківщини!

Герої не вмирають!

Сергій назавжди залишиться у наших серцях незламним Воїном, чуйним до близьких та нещадним до ворога, людиною, у серці якої вмістилося багато чеснот!

Щирі слова співчуття батькам – Галині Миколаївні та Олександру Даниловичу, брату Олегу, усім рідним, друзям, побратимам.

Спочивай з миром, наш Герою! Світла пам’ять!