До свого 23-ліття Дмитро Міненко не дожив тиждень. Поліг в бою, як справжній Герой, захищаючи передмістя Києва, рятуючи столицю й усю Київщину від російських окупантів.
Молодий хлопчина, який за своє коротке життя багато не встиг зробити та виконав найголовніше – став на захист рідної Батьківщини.
Почуття гідності, патріотизму, тверде переконання, що Україна має бути самостійною і незалежною, сформувалися у нього ще тоді, коли навчався у школі №1 імені А. С. Малишка.
Таким його виховали батьки, мужнім та відважним. Після школи Дмитро вступив до Ржищівського професійного ліцею, тривалий час працював за фахом. В 2019 році був призваний на строкову військову службу.
У перший день повномасштабного вторгнення російських загарбників в Україну пішов захищати незалежність та територіальну цілісність своєї Батьківщини. Служив в 72-й окремій механізованій бригаді ім. Чорних Запорожців.
Загинув під час бою 14 березня 2022 року в с. Мощун Бучанського району Київської області.
Більше місяця рідні чекали на вісточку від нього, надіялися, що живий. Та доля розпорядилася інакше й найстрашніше підтвердилося.
Сьогодні, 18 квітня Обухівська громада провела в останню путь свого Героя, справжнього патріота, вірного сина України, якого було поховано на центральному міському цвинтарі «Польок».
Нехай світлою та вічною буде пам’ять про Дмитра Володимировича Міненка.
Щирі співчуття батькам: Володимиру Степановичу та Людмилі Григорівні, усім рідним та друзям.
Герої не вмирають! Слава Україні!
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб
Коментарі