Вже чотири роки Україна живе в умовах повномасштабного вторгнення. Кожен день для нашого народу — це важке випробування на міцність та витривалість. Ворог прагне зламати нас, тримає українські міста й села під постійними обстрілами, намагаючись знищити саме право України на життя.
Та найтяжче сьогодні тим, хто на передовій. Там, де немає вихідних і перепочинку, де кожна мить — це межа між життям і смертю, день і ніч триває запекла боротьба. Саме там, зі зброєю в руках, наші воїни стоять на захисті держави, захищаючи кожен клаптик рідної землі, кожен дім, кожну українську родину.
У цій жорстокій війні ми щодня втрачаємо наших захисників і захисниць.
Сьогодні ми з глибоким болем та скорботою провели в останню путь Героя, який у боротьбі за незалежність і майбутнє України віддав найдорожче, що мав, — своє життя.
Церковнюк Дмитро Андрійович народився 29 вересня 1998 року в селі Івашків на Одещині. Зростав у люблячій родині разом із матір’ю Людмилою, батьком Андрієм та сестрою Лілією. Був турботливим сином, люблячим братом і надійною опорою для своїх близьких. Із дитинства вирізнявся добротою, щирістю та відданістю.
Початкову та базову освіту Дмитро здобував у Слобідській школі, а завершив навчання у Германівській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів, яку закінчив у 2013 році. Після цього вступив до Транспортного ліцею міста Києва, де здобув професію водія автотранспортних засобів. У пам’яті педагогів та друзів залишився сумлінним, працьовитим і щирим юнаком. У спілкуванні завжди проявляв доброту, повагу до інших та готовність прийти на допомогу. Мав спокійний характер, умів підтримати розмову та легко знаходив спільну мову з людьми.
У 2024 році Дмитро став на захист України, вступивши до лав Збройних Сил України. Проходив службу у складі 35-ї десантно-штурмової бригади 88-го батальйону. Спочатку пройшов військове навчання у навчальному центрі на Житомирщині, а згодом виконував бойові завдання на Покровському напрямку. Мав позивний «Sverchok».
Вірно ніс службу, проявляючи мужність, відповідальність і відданість державі та своїм побратимам. До останнього подиху залишався вірним військовій присязі, захищаючи рідну землю та майбутнє своєї родини.
25 березня 2026 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гришине Донецької області, Дмитро Андрійович Церковнюк загинув смертю Героя.
Дмитро був життєрадісною, позитивною та світлою людиною. У пам’яті рідних, друзів і побратимів назавжди залишиться усміхненим, щирим і сповненим віри в краще. Він завжди говорив: «Все буде добре». Захоплювався автомобілями, любив дорогу та їзду за кермом.
Світла пам’ять про Дмитра, його мужність, жертовність і внесок у захист України житиме вічно в серцях усіх, хто його знав.
Щирі співчуття мамі Людмилі Віталіївні, сестрі Лілії, бабусі Надії Артемівні, тітці Любові Віталіївні, усім рідним, близьким, друзям та побратимам.
Вічна пам’ять і слава Герою.
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб
