Обухівська міська рада

 Меню
CLOSE

НИЗЬКИЙ УКЛІН ГЕРОЮ ЗА ПОДВИГ В ІМ’Я УКРАЇНИ!

Сьогодні в с. Слобідка жителі громади в останню путь провели мужнього воїна, гідного сина українського народу РЯЩЕНКА ОЛЕКСАНДРА ІВАНОВИЧА, який у боротьбі за незалежність і майбутнє України віддав найдорожче, що мав, — своє життя.

Рященко Олександр Іванович народився 22 лютого 1988 року в місті Києві.

Навчався у середній загальноосвітній школі №196 міста Києва. Після закінчення школи вступив до професійного училища, де здобув спеціальність зварювальника. Працював у будівельній сфері, був працьовитим і відповідальним.

На початку повномасштабного вторгнення багато його друзів стали на захист України. У грудні 2024 року Олександр добровільно приєднався до лав Збройних Сил України.

Спочатку пройшов військову підготовку у місті Біла Церква, після чого виконував бойові завдання на Херсонщині. Згодом був направлений на один із найгарячіших напрямків фронту – Покровський. Служив у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Побратими знали його за позивним «Борода».

Олександр був натхненний прикладом свого батька, який свого часу виконував військовий обов’язок під час війни в Афганістані.

Він гідно наслідував його мужність і відданість.

Військова служба стала для нього справою честі — він любив свою справу і мріяв продовжити військовий шлях після перемоги.

У житті Олександр був відкритою, щирою та комунікабельною людиною, мав багато друзів. Не цурався жодної роботи, цінував незалежність і завжди прагнув бути корисним. Любив рибалити у селі Слобідка, куди приїжджав до бабусі та дідуся. Був турботливим сином і надійною опорою для близьких.

18 лютого 2025 року, мужньо виконуючи військовий обов’язок, Олександр загинув у бою за Україну поблизу населеного пункту Срібне Покровського району Донецької області.
Певний час воїн вважався зниклим безвісти, і лише тепер ми маємо можливість гідно попрощатися з нашим Захисником…

Висловлюємо щирі співчуття батькові Івану Петровичу, сестрам Тетяні, Олені, Катерині, дідусю Петру Корнійовичу, бабусі Варварі Миколаївні, усім рідним, близьким та побратимам.
Низько схилімо голови у вічній скорботі та шані перед подвигом Героя! Вічна пам’ять!